Руйнування башти Генуезької фортеці Чембало в Балаклаві (містечко Балаклава - адміністративний центр Балаклавського району Севастополя) зумовлено сильною зливою, яка йшла всю ніч.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив журналістам представник комісії з розслідування причин руйнування частини башти Генуезької фортеці, завідувач філії ”Чембало” Національного заповідника ”Херсонес Таврійський”, професор Сорбонни Микола АЛЕКСЕЄНКО. «Мабуть, усе-таки, тріщини, які з`являються на пам`ятці, якщо не зайнятися своєчасною реставрацією, поглиблюються і зрештою руйнують споруди, що й може призвести взагалі до втрати пам`ятника», - сказав він.
Водночас М.АЛЕКСЕЄНКО не виключив існування інших чинників негативного впливу на пам`ятник: вибухів, які здійснювали в Балаклавському кар`єрі, проходження дуже навантажених товарних потягів і дрібних землетрусів, що відбувалися останніми роками.
Відповідаючи на запитання журналістів, представник комісії виключив можливість негативного впливу будівельних робіт, які здійснює на узбережжі Балаклавської бухти підприємство «Аквалайн Плюс». Як відомо, підприємство планує протягом року відновити колишню дачу актриси Соколової, де у верхньому флігелі 1907 року проживала під час свого лікування в Криму відома українська поетеса і видатна громадська діячка Леся Українка, а також ще 3 архітектурних споруди, які мають історичну цінність і включені в перелік пам`яток історії та архітектури. За словами М.АЛЕКСЕЄНКО, «ми постійно спостерігаємо за роботою цієї компанії, здійснюємо археологічний нагляд». «Вибухових робіт на цій території не здійснювали, а при видовбуванні скелі спеціальною технікою - якесь коливання ця дія зумовлює, але не настільки, щоб воно могло вплинути на башту, яка розташована достатньо далеко. Ближні башти та стіна, які стоять на скелі поряд з «Аквалайн Плюс», вони скоріше б зазнали якоїсь деформації, проте цього не сталося», - сказав М.АЛЕКСЕЄНКО.
Учений також вважає, що пам`ятник не втрачений, оскільки вже готовий проект реставрації і державою виділено близько одного мільйона гривень.
До реставраційних робіт також підключиться і підприємство «Аквалайн Плюс». Як повідомив УНІАН його виконавчий директор Сергій НЕБУТОВ, «підприємство має намір провести спільно з Національним заповідником «Херсонес Таврійський» проектування і відновлення близько 300 метрів оборонної стіни фортеці Чембало, при цьому буде використано складні технології та профінансовано близько 90% витрат.
Довідка УНІАН. За даними Національного заповідника «Херсонес Таврійський», до якого належать Генуезька фортеця, остання реставрація башт здійснювалася 1467 року, коли Генуя готувалася до оборони від нападу ворогів. 1927 року фортеця вистояла під час сильного землетрусу в Криму. У епоху Радянського Союзу Балаклава була закритою територією, тому не було можливості здійснювати якісь дослідницькі роботи. Практично роботи вчених у районі фортеці почалися з 1999 року, і лише з 2004 року український уряд почав виділяти кошти на відновні роботи. 2004 року, до 2500-річчя Балаклави реставрували одну з башт.
