20 березня у Гете-Інституті відбулася дискусія на тему “Рідна мова - Батьківщина” за участю гостей – українських письменників Андрія Куркова, Андрія Кокотюхи й письменниці з Німеччини Елеонори Гуммель. Модератором розмови була координатор Українського книжкового проекту, менеджер програми Міжнародного фонду "Відродження" Ірина Кучма.
Основними питаннями, які обговорювалися під час дискусії “Рідна мова - Батьківщина” були: мовний білінгвізм, лояльність письменників до мов та їхнє реагування на контакт з іншими мовами. Не оминула увагу присутніх також і проблема суржику.
Зокрема, український письменник Андрій Кокотюха зазначив, що суржик – це соціальний рівень. Письменник завдяки своїм творам веде діалог з читачами. Якщо він говорить з ними тією ж мовою, якою розмовляють вони, тоді письменник стає зрозумілішим для них, читачі йому вірять. Адже віра автору починається з мови. Для нього важливішим є не краса засобів зображення, а сюжет, суть, що закладена у ньому. Кокотюха заявив, що вважає себе комерційним письменником: ”Я письменник, який за статті й твори отримую пристойні, як для України гонорари, а за твори українською мовою-літературні премії”. Зокрема, він отримав дві премії на літературному конкурсі “Коронація слова”.
Український письменник російського походження Андрій Курков погодився з Андрієм Кокотюхою. Він зазначив, що суржик – це ознака низького показника культури. А от чи піднімати свій культурний рівень – це вже особисте питання кожної людини. Можна з цим не погодитись. Адже читаючи твори, люди поповнюють свій словниковий запас, збагачують свій світогляд. Тобто відповідальність за рівень культури читачів лежить на письменниках. Отже, хотілося б щоб вони приділяли більше уваги не тільки змісту творів, але й мові, як засобу втілення своїх ідей. Щодо білінгвізму всі письменники погодилися, що інші мови духовно збагачують, роблять людину відкритішою і сприйнятливішою до культури інших народностей. Завдяки цьому письменник має можливість розширити горизонти у власній культурі.
Ірина Кучма зазначила, що існує дві причини того, чому письменники звертаються до двомовності у своїй творчості. Перша – посилання на сильну традицію, спротив національному, відкритість іншому. Другою причиною двомовності літераторів - є спроба побудувати альтернативну дійсність.
Почесною гостею дискусії про рідну мову була німецька письменниця, лауреат премії Конрад-Дюдена Елеонора Гуммель. Нещодавно Гете-Інститут отримав цю премію, яку вручають за вагомий внесок у розвиток німецької мови.
Елеонора Гуммель народилась у сім’ї російських німців у Астані (Казахстан). У1982 р. разом з сім’єю переїхала до Дрездена (Німеччина), де мешкає й зараз. У 10-тирічному віці почала писати твори російською мовою, пізніше німецькою. Сьогодні Елеонора Гуммель - успішна німецька письменниця. У 2005 р. її романи було перекладено французькою мовою. Фрагменти з її роману ввійшли в антологію німецьких письменників у США.
Під час дискусії письменники зачитували уривки зі своїх творів: А. Курков “Не надо бояться глубины”, Е. Гуммель “Риби з Берліну”, А. Кокотюха “Зоопарк, або діти до 16”.
Галина ГУЛІЙ
