У Польщі презентують книгу Володимира В’ятровича про польсько-українське протистояння 1940-х «Друга польсько-українська війна» польською мовою.
Як повідомили УНІАН у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху, український історик, старший науковий співробітник Національного університету «Києво-Могилянська академія» кандидат історичних наук В’ятрович та видавець, директор видавництва «Український архів» Євген Місило представлять на 31-й Лемківській ватрі у Ждині (Польща) польське видання книги «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» 20 липня.
Книга «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» вийшла з друку на початку липня 2013 року у варшавському видавництві Archiwum Ukraińskie і вже продається у польських книгарнях. Праця є описом трагічних подій на Закерзонні, Волині та Галичині. Використовуючи невідомі раніше джерела з радянських, німецьких, польських та архівів ОУН, автор подає причини, перебіг і наслідки збройного конфлікту між поляками та українцями, який вибухнув у 1942 році на Холмщині. Його апогеєм були трагічні події на Волині і Галичині, а фіналом - акція «Вісла» 1947 року.
Видавець зазначає, що видання користується попитом, і сподівається, що його поява сприятиме примиренню молодого покоління поляків та українців, пошукам правди про ті трагічні події та забезпечить від забуття імена жертв та їхні могили, а головне - щоб Волинь та акції «Вісла» ніколи не повторилися.
«В’ятрович - непокірний історик, - говорить Місило. - Він іде проти усталених висновків, хоча, на його думку, згідно з історичною правдою. Переглядає сучасні уявлення польських істориків про витоки польсько-українського конфлікту, число жертв, факт видання керівництвом ОУН та УПА наказу про знищення польського населення. На підставі документів показує, що 11 липня 1943 року УПА атакували і знищили кількадесят сіл на Волині, а не, як пишуть польські історики, кілька сотень».
За словами видавця, у своїй книзі В’ятрович «не відбілює українську сторону конфлікту, подаючи численні приклади вбивств польського цивільного населення, але виступає проти кваліфікації цих дій як «геноциду». Всупереч стереотипам послідовно прагне пояснити польському читачеві причини, через які на Волині та Галичині польську державу і польських осадників українці вважали окупантами. Одну з головних бачить у запереченні поляками права українців на створення на своїй землі власної незалежної держави».
«Те, що я називаю «Друга українсько-польська війна», - говорить В’ятрович, - це останній акорд у протистоянні між українцями і поляками, після вичерпання якого були усталені сучасні кордони. Чому війна? Ніхто зі сторін, що були суб’єктами конфлікту, не оголошував війни. Але в історії, у тому числі XX століття, є десятки «неоголошених» воєн. Тим не менше, вони були війнами. Головними суб’єктами цієї війни були збройні сили обох сторін - УПА і Армія Крайова. Вони мали свої політичні організації, проводили навіть фронтові бої, врешті, визнавали одне одного воюючими сторонами на переговорах 1942-1945 років».
Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 70-ті роковини Волинської трагедії, яка забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Польські історики вважають датою початку масової розправи українців над поляками 11 липня 1943 року та називають ті події "етнічною чисткою", що викликає спротив у частини українців, у першу чергу, жителів західних областей.
Українці та польські історики по різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії.
Українські історики, зокрема, вважають перебільшеними дані польських колег про 100 тисяч польських жертв, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тисяч поляків. Крім цього, вони звертають увагу на те, що українці теж гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
У зв’язку з відзначенням 70-річчя Волинської трагедії в останній місяць виникло напруження у відносинах українців та поляків.
Так, 12 липня Сейм Польщі більшістю голосів ухвалив заяву до 70-ї річниці Волинської трагедії, у якій назвав ті події "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
15 липня депутати Волинської обласної ради засудили резолюцію польського Сейму щодо Волинської трагедії 1943 року: «Ми, депутати Волинської обласної ради, засуджуємо прийняту Сенатом та Сеймом Республіки Польща антиукраїнську, шовіністичну резолюцію з приводу подій 1943 року на Волині. Назвавши дії українців, які вели боротьбу на своїй етнічній території за власну незалежність проти різноманітних окупантів «етнічними чистками з ознаками геноциду», поляки поставили під сумнів основоположне право кожного народу на самовизначення та опір проти агресорів…».
Напередодні ухвалення заяви, 14 липня, в Луцьку пройшли заходи з вшанування жертв Волинської трагедії, в яких взяв участь Президент Польщі Броніслав Коморовський.
Після богослужіння, яке відбулося в костелі святих Петра й Павла, стався інцидент. Коли Президент Польщі підійшов поспілкуватися з вірянами, які чекали на площі, молодий чоловік із натовпу розбив на його плечі яйце.
17 липня стало відомо, що польський організатор міжнародного фестивалю "Європейські дні добросусідства" вирішив цього року не проводити традиційного поєднання Польщі та України понтонним мостом через прикордонну річку Буг.
Таке рішення ухвалив глава гміни Мірче (Люблінське воєводство), яка організовує фестиваль з 2009 року, Лех Шопінський через інцидент з Президентом Коморовським у Луцьку та заяву Волинської обласної ради з приводу 70-ї річниці Волинської трагедії.
Шопінський назвав спільне спілкування в атмосфері останніх подій "лицемірством". Він повідомив, що цьогорічний фестиваль, який мав відбутися під гаслом "Без кордонів" 10-11 серпня, триватиме лише один день на польській території.
Фото: Український погляд
