Від дітища Віктора Ющенка - «українського Лувру», як називають «Мистецький Арсенал», що споруджують у столиці України, львівським музеям надійшла пропозиція узяти участь у формуванні київської експозиції, - про це із посиланням на директора Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького п. Ігоря Кожана повідомив кореспондент ЗІКу.

Музеї на місцях постають перед іще одним викликом сьогодення: участі в створенні «Мистецького Арсеналу». На зустрічі ділових кіл із творчими спілками Львівщини, яка відбулася минулого тижня у палаці Потоцьких, директор Львівської галереї мистецтв оголосив, що всіляко підтримує Президента України Віктора Ющенка у справі створення «Мистецького Арсеналу», куди він має сподівання перенести навіть невеличку дерев’яну церкву із с. Руди, де є музей Івана Виговського. Натомість у працівників інших музеїв практика формування столичної експозиції із нерухомих пам’яток та пам’яток, що належать музейним колекціям, викликає чимало резонних застережень.

«У справі «Мистецького Арсеналу» засідала нарада директорів музеїв, до якої за наказом міністерства культури зі Львові ввели Бориса Возницького і мене. Була на нараді п.Капустіна із Музею Яворницького та переважно директори київських музеїв. На нараді було створено вужчу раду, яка конкретно займатиметься підготовкою експонатури до «Мистецького Арсеналу», і широку раду із директорів провідних музеїв України, в яких у травні Міністерство культури буде просити експонати для показу в «Мистецькому Арсеналі», - повідомив Ігор Кожан.

Відео дня

На запитання, чи коректна така практика й чи наважиться Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького віддати свої експонати для демонстрування в «Мистецькому Арсеналі», Ігор Кожан відповів, що мова може йти тільки про депозит пам’яток з допоміжного фонду музею, та й то за виконання певних умов.

«Національний музей представляє мистецтво України від найдавніших часів до сьогодення, - є логічно вибудуваний експозиційний ряд. Ми єдиний, практично, музей в Україні, який представляє історію українського мистецтва в усій її тяглості аж до ХХ століття. Жоден художній музей України такої експозиції на сьогодні ще не створив. І не знаю, чи створить. А ми це маємо. Щоправда, наш корпус на вул. Драгоманова зараз на ремонті, але за рік-два ремонти завершаться, і можна буде все оглядати. Наш музей є найбільшим зберігачем пам’яток української культури за кількістю експонатів. Вилучити щось із нашої експозиції - значить перервати якусь логічну ланку. З допоміжних фондів щось дати - я не заперечую, але тільки у депозит максимум на 3 роки. Про жодну передачу не може бути мови!”, - стоїть на своєму Ігор Кожан.

„Коли ведуть мову про якісь експонати із Національного музею у Львові, то ще два роки тому треба було виділити гроші, 4 додаткові штатні одиниці реставраторів ( бо наші цілковито зайняті над роботою над збіркою), кошти на обладнання чотирьох робочих місць, інструменти, забезпечити матеріалами. Тоді із допоміжного фонду позапланово можна було б підготувати щось із запасників для депозиту в „Мистецькому арсеналі”. Це слід було зробити іще два роки тому, тоді б за 3,5 роки можна було б виконати певний обсяг робіт. Але цього не відбулося. Ще будуть думати”, - сказав Ігор Кожан.

За словами Ігоря Кожана, він сподівається ,що умови , які створять в „Мистецькому Арсеналі” не підуть на шкоду пам’яткам. „ Там обіцяють створити відповідне середовище під наглядом кліматологів. Має бути добре оснащення, грошей на це багато йде”.

Що ж до нерухомих пам’яток, то директор Національного музею у Львові не переконаний, що є нагальна потреба перевозити їх до „Мистецького Арсеналу”. „На території, відведеній під „Мистецький Арсенал” зараз провадять розкопки археологи. Де там ставити дерев’яну церкву, я не знаю. Вона буде там випадковою. Підводити під переміщення ту основу, що все одно згорить, також не логічно, - ліпше пильнувати треба ,щоб не горіла, і реставрувати, щоб не гнила! Пам’ятка має бути в історичному середовищі. А „Арсенал” - не скансен. У скансен, зрозуміло, перенесення церкви можливе для створення історичного ландшафту тої чи іншої етнографічної зони. Чи є потреба із Жидачівського райому везти церкву до Києва, і як вона там виглядатиме, - для мене не зрозуміло. При створенні „Арсеналу” слід дотримуватися якогось методологічного підходу”, - вважає Ігор Кожан.