
Науковці пояснили, чому багато людей продовжують користуватися паперовими календарями, навіть маючи смартфон під рукою, пише Silicon Сanals.
Дослідження провели Янлю Хуан, Чжень Ян та Вікі Морвітц. Вони порівняли, як люди планують справи за допомогою паперових і мобільних календарів – і отримали цікавий результат.
Виявилось, що люди, які користувалися папером, складали якісніші плани і частіше доводили справи до кінця. Річ не в почерку чи ностальгії за старими звичками – а в тому, що паперовий формат дозволяє одразу побачити картину загалом, а не частинами.
Найцікавіше сталося тоді, коли дослідники змінили саме додаток. Коли користувачам смартфонів дали інтерфейс із ширшим оглядом подій, якість їхніх планів теж покращилася. Тобто справа не в матеріалі – папір це чи екран, – а в тому, скільки інформації людина бачить одночасно.
Тут криється і головна проблема смартфонів. Екран календаря – це маленьке вікно: денний перегляд ховає місяць, місячний – приховує деталі дня. Щоб побачити повну картину, доводиться гортати й перемикатися між режимами, а це, за словами дослідників, призводить до втрати контексту.
Папір таких проблем не має. Середа завжди праворуч від вівторка, а дедлайн внизу сторінки не зникає, щойно інший додаток надішле сповіщення.
Дослідники також звернули увагу на пам'ять. За наявними даними опитування Microsoft Research серед 621 працівника, 51% людей для особистих справ переважно користуються цифровим робочим календарем, тоді як 38% – паперовим. Це показує, що папір не зник навіть у цифрову епоху.
Окремий японський експеримент, у якому учасники записували розклад у паперовому блокноті, планшеті чи смартфоні, показав: ті, хто користувався папером, краще запам'ятовували деталі свого розкладу. Дослідники пояснюють це тим, що на фізичній сторінці інформація має чітке, стабільне місце – і мозок легше "прив'язує" до нього спогади.
Інші цікаві експеременти
Раніше вчені провели дослідження, чи може людина втекти від лева. Так, у 1976 році вчені посадили лева на біговий тренажер. Зокрема Памела Сью Чассін з Гарвардського університету та її колеги навчили не одного, а двох молодих самців левів бігати на біговій доріжці. Їхньою метою було не перевірити, як швидко тварини можуть бігати, а зʼясувати, як їхні організми використовують кисень.