Коли від льодовика Ларсена С відірвався гігантський айсберг A68, дослідники нарешті змогли дістатися до морського дна, яке тисячоліттями залишалося недосяжним. Там, у холодних водах моря Ведделла, науковці натрапили на щось, що вони описують як "примарне мегагніздо" — понад 1000 ідеально круглих ямок, розташованих у дивовижно правильних візерунках, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Marine Science.
"Ми боролися з холодом, годинами просіюючи крижаний мул на задній палубі", — згадує доктор Мішель Тейлор, керівниця наукового відділу Ocean Census. "Морський лід утворював вузькі проходи, і ми буквально гралися з айсбергами, щоб дістатися туди".
За допомогою підводного робота "Лессі" команда побачила картини, що більше нагадували витвір мистецтва, ніж природне явище: тисячі ямок, чітко видимих на піщаному дні, які різко контрастували з навколишнім зеленим килимом фітопланктону.
Аналіз показав, що це гнізда крижаної риби жовтоперої нотії (Lindbergichthys nudifrons) — виду, який живе у воді нижче нуля та чудово адаптований до екстремальних умов Антарктики.
"Ці риби будують круглі гнізда в осаді, а самці охороняють ікру протягом кількох місяців", — пояснює морський біолог Рассел Коннеллі з Університету Ессекса. "Ми виявили 1036 гнізд, з яких 72 ще містили личинок або ікру".
Дослідники припускають, що геометричне розташування гнізд — це природний механізм захисту: риби у центрі захищені сусідніми гніздами, тоді як більші мешканці по краях відбивають напади хижаків.
"Ці риби — справжні будівельники середовища, створюючи місця, які підтримують біорізноманіття всієї Антарктики", — додає Коннеллі.
Відкриття, описане у журналі Frontiers in Marine Science, вже стало аргументом для вчених щодо необхідності створення морської заповідної зони в цій частині Антарктики.
"Це ще одне нагадування, що навіть під тисячолітнім льодом життя продовжує дивувати", — підсумувала Мішель Тейлор.
