
Білі ведмеді та пінгвіни часто сприймаються як символи одного великого крижаного світу. Проте насправді ці тварини живуть на протилежних кінцях планети: білі ведмеді - на узбережжі Північного льодовитого океану, пінгвіни - в Антарктиді. На тлі скорочення площі морського льоду в Арктиці може виникнути спокуса врятувати білих ведмедів, переселивши їх до Антарктиди. Однак, як зазначає видання Discover Wildlife, така ідея була би катастрофою.
Білий ведмідь (Ursus maritimus) є більш всеїдним, ніж заведено вважати. Його основною здобиччю залишаються кільчасті нерпи, але хижак також може нападати на північних оленів, полювати на птахів та їхні яйця, поїдати мідій і крабів. Крім того, ведмеді здатні пірнати до морського дна за водоростями.
На перший погляд, умови Антарктиди справді могли б здатися придатними для цього виду. Там є морський лід, а прибережні води населені різними видами тюленів – зокрема тюленями Росса, Ведделла, крабоїдами, морськими леопардами та морськими слонами. Автор також звертає увагу на великі колонії пінгвінів, які для білого ведмедя могли б стати легкою здобиччю.
"Поведінка білого ведмедя є достатньо пластичною, щоб адаптуватися до дещо змінених обставин. Але наслідки для антарктичної фауни були б катастрофічними", - зазначає видання.
Саме здатність хижака пристосовуватися зробила б його появу в Антарктиді особливо небезпечною. Місцеві тварини еволюціонували за відсутності природних наземних хижаків і не мають сформованої поведінки для втечі від такої загрози.
Як пояснює автор публікації, білий ведмідь є надзвичайно сильним хижаком, здатним ефективно використовувати доступні харчові ресурси. Тому його поява могла б різко змінити баланс антарктичних екосистем: тварини, які не мають досвіду протистояння наземним хижакам, опинилися б перед новою загрозою.
Світ дикої природи
Як писав УНІАН, у 1982 році в ізраїльській пустелі випустили диких віслюків, що стали основою масштабного екологічного проєкту з відновлення пустельної екосистеми. Завдяки їхній здатності знаходити воду та поширювати насіння рослин із послідом, регіон поступово перетворився на більш стійке середовище.
Також ми розповідали, що Австралія відома великою кількістю небезпечних тварин – від змій і павуків до медуз, отруйних восьминогів та навіть качкодзьобів. Причини цього різноманіття пов’язані з геологічним минулим: континент ізолювався від Гондвани й став ідеальним середовищем для розвитку отруйних видів.