Підпишіться на нас в Google
Активізація масованих і тривалих атак Росії не пов’язана з необхідністю демонструвати переможні тенденції для внутрішнього споживача напередодні виборів до Державної думи. Росія робить ставку саме на виснаження України перед зимовим періодом, щоб узимку посилити удари крилатими та балістичними ракетами. Про це в коментарі УНІАН заявив Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
"На мій погляд, пов’язувати це з виборами - виключно помилкова оцінка. Росія має на меті продемонструвати свої спроможності й захопити всю територію України. Відповідно, вона поетапно нарощує можливості для завдання таких ударів", - сказав він.
За словами експерта, одна з основних проблем для Росії - висока вартість повітряних атак. Так, умовно, переліт шести літаків стратегічної авіації з аеродромів базування для завдання ударів коштує близько 2 мільйонів доларів, без урахування вартості ракет.
"Ракети теж коштують дуже дорого. Відповідно, треба розуміти, що ворог давно поставив собі за мету розвивати засоби ураження, які дозволили б використовувати дешевші засоби повітряного нападу. Якщо подивитися на програми, які вони почали активно розвивати, то це, безумовно, реактивні "Шахеди" та дрони-ракети. Зараз вони практично не займаються модернізацією ракети Х-69. Вони зупинили проєкт Х-59. Відповідно, основну ставку роблять на дешеві засоби ураження, які не потребують застосування тактичної або стратегічної авіації", - пояснив Храпчинський.
Більшість цих засобів, продовжив експерт, не використовують дороговартісних систем наведення, зокрема оптичних, а також систем із доплерівськими радарами, які вимірюють відстань до землі або попереджають про перешкоди на шляху ракети.
"Тому я б казав про те, що основна мета РФ зараз - отримати можливість здійснювати масовані обстріли дешевими засобами ураження, які не потребують значних ресурсів. І ми це бачимо, коли ворог застосовує, наприклад, ті ж "Шахеди". Неправильно казати, що ворог відмовиться від "Шахедів" із двигунами внутрішнього згоряння, тому що вони так само можуть навантажувати нашу протиповітряну оборону", - зазначив експерт.
За його словами, ворог удосконалює свої технологічні можливості завдяки співпраці з Китаєм, Іраном, Білоруссю, яка постачає велику кількість електронних компонентів, а також із Північною Кореєю.
"Тобто, на відміну від європейських партнерів, Росія об’єднала в єдиний контур ОПК цих країн і розподілила ресурси - хто і що робить, аби забезпечити роботу конвеєра, здатного випускати велику кількість засобів повітряного нападу", - зауважив Храпчинський.
Росія готується посилити удари взимку
Крім того, на його думку, Росія робить ставку саме на виснаження України перед зимовим періодом, щоб узимку посилити удари крилатими та балістичними ракетами.
"І розподіл цілей може бути різним: від енергетики до тих самих складських приміщень, АЗС та логістики, адже вони показують, що можуть бити по прикордонних пунктах і важливих логістичних шляхах. Я думаю, що будуть спроби бити по всіх важливих об’єктах, які можуть якось впливати на спроможність України вести бойові дії. Чи стане більше реактивних дронів - залежить від подальшої взаємодії з Китаєм, Іраном та іншими країнами. Безумовно, ворог прагне й надалі створювати велику кількість засобів ураження, щоб завдавати якомога більше ударів по території України", - підсумував він.
Удари РФ по Україні - останні новини
Як повідомляв УНІАН, протягом дня 12 вересня Росія атакувала Україну 410 ударними БПЛА, 37 із них – реактивні. Зокрема, ворог вчергове атакував залізницю. У Луцьку внаслідок російського удару загорілися вагони потяга. Через російські обстріли на Житомирщині загинули дві людини, ще одна постраждала. Внаслідок ворожої атаки у Коростенському та Звягельському районах виникли пожежі на двох автозаправних станціях і у магазині.
У Київській області, за даними КОВА, є пошкодження у трьох районах області. У Фастівському районі пошкоджено обʼєкт Укрзалізниці. На щастя жертв та постраждалих немає.
Вранці 13 вересня російський дрон атакував локомотив на станції Ягодин біля польського кордону. Незадовго до удару по локомотиву на українсько-польському кордоні стояв дипломатичний поїзд. Серед його пасажирів були, зокрема, безпекові радники кількох країн ЄС і колишні європейські лідери, серед яких – експремʼєр Великої Британії Борис Джонсон. Тим часом в іншому потязі, що перебував на цій же станції безпосередньо під час атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
