Смертельні лісові пожежі, які забрали життя понад 20 людей у Чилі та знищили великі площі унікальних лісів в Аргентині, стали приблизно утричі ймовірнішими через глобальне потепління.
Як пише The Guardian, таких висновків дійшли науковці з консорціуму World Weather Attribution (WWA). Дослідники встановили, що спекотні, сухі й вітряні умови, які дозволили вогню стрімко поширитися у січні, стали значно більш імовірними через зміну клімату, спричинену діяльністю людини.
Через викиди парникових газів частини Чилі та Аргентини стикаються з дедалі посушливішими літніми сезонами. У Чилі кількість опадів на початку літа зменшилася на 25%, а в ураженому регіоні Патагонії – на 20%.
У середині січня масштабні пожежі запровадили в регіонах Біобіо та Ньюбле в Чилі режим "стану катастрофи". Вогонь забрав життя 23 людей, знищив понад тисячу будинків і змусив евакуюватися близько 52 тисяч мешканців. Поширенню пожеж сприяли температури вище 37°C та сильні вітри.
"В Аргентині займання розпочалися на початку січня і охопили, зокрема, національний парк Лос-Алерсес у Патагонії, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Тут ростуть древні алерсе – дерева, які можуть жити понад 3 тисячі років і вважаються одними з найстаріших у світі", – йдеться у статті.
Науковці припускають, що масштаб збитків міг зрости через значне скорочення фінансування служб пожежогасіння урядом президента Хав’єра Мілея, який раніше називав кліматичну кризу "соціалістичною брехнею".
Доктор Хуан Антоніо Рівера з Національної ради наукових і технічних досліджень Аргентини (CONICET) заявив, що пожежі знищили унікальні давні ліси та біорізноманіття регіону:
"Це стародавні гіганти, які стояли недоторканими тисячоліттями. На жаль, коли уряд не розуміє зміни клімату та її зв’язку з людською діяльністю, а природа не є пріоритетом, наслідки пожеж стають масштабнішими, ніж могли б бути".
За його словами, висушування ландшафтів уже не є прогнозом на майбутнє, а перетворилося на реальну кризу, що потребує негайних дій для захисту людей і природи.
Докторка Клер Барнс з Імперського коледжу Лондона, зазначила, що аналіз виявив чіткий і небезпечний "відбиток" зміни клімату на цих пожежах.
"Спалюючи викопне паливо, ми фактично підвищили ставки, зробивши умови для таких руйнівних пожеж значно більш імовірними", – сказала вона.
За словами науковців, посилення екстремальних погодних явищ триватиме доти, доки людство не припинить спалювати викопне паливо. У дослідженні застосували рецензовані методики, метеорологічні спостереження та кліматичні моделі, щоб визначити, наскільки глобальне потепління підвищило ймовірність спекотних, сухих і вітряних умов.
Зазначається, що ситуацію в Чилі також ускладнили плантації немісцевих дерев, які є більш займистими, ніж автохтонні види. За словами Маурісіо Сантоса-Веги з Кліматичного центру Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, такі насадження часто розташовані безпосередньо біля населених пунктів – як це було у Вальпараїсо у 2024 році, де масштабні пожежі забрали щонайменше 131 життя.
Руйнівні явища у світі
Нагадаємо, місто Нішемі на Сицилії опинилося на межі зникнення через масштабний зсув ґрунту, який стався після потужного шторму. Частина пагорба обвалилася, залишивши житлові будинки буквально нависаючими над урвищем.
Із будинків евакуювали понад 1,5 тисячі людей. Зазначалося, що розлом продовжує розширюватися, а влада стурбована тим, що під загрозою опиниться історичний центр міста.
