Як зазначив Недашковський, держава нерідко латає діри за рахунок ядерної галузі / фото УНІАН

«Атомна енергетика в Україні – основа енергетичної незалежності нашої держави. Це понад 50% генерації електроенергії – екологічно чистої та найдешевшої в світі.  Але що ми маємо з боку держави, яку формулу взаємодії: держава і атомна енергетика чи держава vs атомна енергетика, разом чи проти, або, можливо, осторонь?» – цим питанням президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський задав тон для стратегічної панелі «Держава та атомна енергетика: вектори взаємодії для зростання економіки та високих соціальних стандартів», яка відбулась у рамках конференції «Атомна енергетика у період трансформації». Це – тема цьогорічного Дня атомної енергетики, якій традиційно проводиться в рамках XVII Міжнародного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє».

Очільник Енергоатома констатував, що «з одного боку держава сповна користується економічними та екологічними перевагами атомної енергетики. Нерідко латає діри і закриває свої ж прорахунки за рахунок ядерної галузі. З іншого – не бажає бачити, що за це потрібно платити». Він наголосив, що державні інституції ставлять перед атомною генерацією взаємовиключні завдання: «Держава вимагає від своєї ж державної атомної енергетики за мізерні кошти бути водночас і ефективною (тобто виробляти якомога більше дешевої електроенергії з високим КВВП), і при цьому виконувати масштабні програми модернізації та підвищення безпеки, продовження строків служби (які навпаки – вимагають зупинки енергоблоків на тривалі ремонти і, відповідно, зменшують виробіток електроенергії та КВВП). І ще нести тягар спеціальних обов’язків. І накопичувати кошти для зняття з експлуатації, вилучаючи їх при цьому до державного бюджету, де вони безслідно розчиняються на чергове латання дір».

Юрій Недашковський окремо відзначив, що держава «повною гривнею отримує від Енергоатома кошти на поводження з радіоактивними відходами (РАВ), але до цього часу не збудувала жодного сховища для прийняття їх на захоронення від атомних електростанцій. І тільки відписується від звітів Рахункової палати про нецільове використання цих коштів. Держава повною гривнею отримує від Енергоатома кошти на соціально-економічну компенсацію ризику для населення, яке проживає у зонах спостереження. Але до територіальних громад доходить менше половини цих відрахувань», – наголосив президент НАЕК «Енергоатом», зазначивши, що цей сумний ряд можна продовжувати.

Відео дня

Юрій Недашковський запропонував учасникам панелі спробувати знайти відповідь на запитання: «Що треба зробити, щоб подолати цей згубний формат взаємовідносин, який взагалі важко назвати взаємодією».

Ймовірні варіанти вирішення проблем, окреслених президентом Енергоатома намагалася знайти медіа-директор Асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. Вона із сумом констатувала, що політичні проблеми в країні, на жаль, мають прямий та суттєвий вплив на атомну енергетику. «Рівень довіри до атомної енергетики критично залежить від рівня довіри до влади в країні», - наголосила експерт.

Ольга Кошарна виокремила три головні чинники – політичні, інформаційні та соціально-психологічні, які впливають на адекватність сприйняття атомної енергетики з боку держави та суспільства. «Зокрема, це – неконсолідовані чи суперечливі заяви представників влади щодо вибору провідного типу генерації, які врешті призводить до дезорієнтації суспільства та блокування її інтересу до теми; системні маніпуляції та спекуляції на темі атомної енергетики з боку різних політичних сил, часто свідоме дезінформування з боку не завжди нечистоплотних конкурентів від інших видів генерації.

Медіа-директор Асоціації «УЯФ» наголосила, що на сьогодні у діалозі атомників з владою не вистачає ключового елементу діалогу: «З року в рік ми спостерігаємо як веде себе влада по відношенню до атомників – як класична японська нецкі з трьома мавпами: нічого не бачу, нічого не чую, щоправда замість мавпи «нікому нічого не скажу», влада говорить, коментує і навіть приймає рішення щодо атомної енергетики, без урахування інтересів навіть не самої галузі, але й власне держави»! Так відбувалося із прийняттям усіх крім першої редакцій постанов про спецобов’язки, покладені на Енергоатом в рамках нового ринку електроенергії, які щопостанови зростали з 60% до нереальних 90%.  Так відбувалося і з прийняттям рішення про об’єднання двох міністерств – екології та енергетики, внаслідок чого функції нового Мінекоенерго стали просто суперечити одні іншим. Так відбувалося із року в рік при захисті Енергоатомом тарифу у НКРЕКП – жодного разу Міністерство енергетики, яке є органом управління всієї атомної галузі, не підтримало позицію Компанії перед економічним регулятором. Як наслідок – вартість атомного кіловатту сьогодні не забезпечує навіть собівартості. «Діалог атомників зі стейкхолдерами від влади має ґрунтуватися на таких засадах, як довіра, відкритість, прозорість, конструктивність та оперативність. Але такі засади мають бути обопільні для всіх учасників діалогу, що спостерігається не завжди. Без інклюзивного діалогу жодних успіхів у побудові довіри бути не може. Монологами довіру не побудуєш. Монологами не створити нову систему суспільних відносин», - наголосила медіа-директор Українського ядерного форуму. «І за цих умов, не усвідомивши специфіки галузі, всього обсягу зобов’язань - соціальних, економічних та найголовніше – забезпечення безпеки АЕС, новий міністр звинувачує Компанію в неефективності. Компанію, яка отримала один з найвищих кредитних рейтингів у світі у рейтингового агентства Moody’s, що на той момент було вище за суверенний рейтинг України», – наголосила Ольга Кошарна.

Більш того, саме про можливості підвищення позиції України в глобальному рейтингу досягнення цілей сталого розвитку ООН, де ми посідаємо лише 41 місце, за рахунок саме атомної енергетики, розповів учасникам виконавчий секретар ГО «УкрЯТ» Данило Лавренов. Він нагадав, що 30 вересня президент України Володимир Зеленський підписав Указ про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року, в якому наголошується на необхідності забезпечення дотримання Цілей та запровадження дієвої системи їх моніторингу. «Атомна енергетика є визначальною у досягненні двох з 17 цілей сталого розвитку – №7, Доступна та чиста енергія та №13, Пом’якшення наслідків зміни клімату. Крім того, вагомий економічний та соціальний вплив атомної енергетики, який було зафіксовано у презентованому цього року дослідженні, є також визначальним для досягнення Україною таких трьох цілей як №8 Гідна праця та економічне зростання, №9 Промисловість, інновації та інфраструктура, №11 Сталий розвиток міст та громад», – зазначив Данило Лавренов.

За словами виконавчого секретаря УкрЯТ, швидке та якісне досягнення цих цілей можливо за рахунок збереження існуючих та створення нових ядерних потужностей, впровадження перспективних технологій та інновацій, стимулювання власних наукових розробок в атомній галузі та масштабних інвестиційних проектів, які створять велику кількість нових робочих місць та забезпечать вагомий соціально-економічний ефект та енергонезалежність України. «В той же час, це є неможливим без чіткої державної позиції щодо підтримки поточних та перспективних проектів розвитку атомної галузі», – наголосив Данило Лавренов.