Росія витратила майже 50 років на створення свого енергетичного ринку в Європі, однак, почавши війну проти України, президент країни-агресора Володимир Путін знищив його менш ніж за 50 тижнів.
Як зазначається в матеріалі Bloomberg, знайти заміну енергетичному ринку буде практично неможливо.
"У той час як Росія знайшла альтернативні ринки для своєї сирої нафти, переважно в Індії, перехід на продажі нафтопродуктів і природного газу займе роки і буде пов'язаний з величезними витратами. Це якщо взагалі можливо створити ринки, коли світ відвернеться від викопного палива", - йдеться в матеріалі.
Коли 24 лютого війська РФ вдерлися в Україну, її європейські споживачі енергії злякалися. Ринок, який поглинав майже 2,5 мільйона барелів нафти на день, ще 1 мільйон барелів нафтопродуктів і 155 мільярдів кубометрів природного газу на рік, практично зник.
Потоки сирої нафти з Росії в країни Європи почали скорочуватися незабаром після того, як путінські війська перетнули кордон. До 5 грудня, коли набула чинності заборона Європейського Союзу на морський імпорт російської нафти, вони вже були на межі, і єдиним ринком збуту, що залишився, була Болгарія, яка домоглася тимчасового виключення. Потік нафтопродуктів рухається по тій же траєкторії напередодні аналогічних санкцій, що набувають чинності 5 лютого.
Європейський ринок природного газу Росії також втрачено. Величезна мережа газових родовищ і трубопроводів, побудована за сотні мільярдів доларів відтоді, як перший газ перетнув кордон з Австрією в 1968 році, була викинута.
У 2017 році було підраховано, що 100 мільярдів доларів вже було інвестовано в розробку запасів газу на російському півострові Ямал, більша частина якого пов'язана з Європою трубопроводами, включаючи ті, що проходять по дну Балтійського моря і пов'язують Росію з Німеччиною. Очікується, що до 2025 року ця цифра подвоїться. Зараз більша частина цих інвестицій виглядає надлишковою.
У той час як Росія, можливо, зможе врятувати свого роду енергетичні відносини з Європою після закінчення війни, що неминуче станеться, малоймовірно, що країни ЄС коли-небудь дозволять собі таку залежність від російського газу, яка булу до війни в Україні.
Російським нафтовим компаніям вдалося перенаправити поставки сирої нафти, яких уникали традиційні європейські покупці, багато в чому завдяки жадобі індійських нафтопереробників дешевої сировини. Але таке відволікання дорого обійшлося Росії та її нафтовій промисловості. Щоб проникнути на індійський ринок, потрібні були великі знижки, які, мабуть, сягали 35 доларів за барель, що еквівалентно 40-відсотковому зниженню ціни.
До кінця минулого року російські барелі становили близько чверті імпорту нафти в Індію, витісняючи вантажі від традиційних близькосхідних постачальників субконтиненту - Саудівської Аравії, Іраку, Об'єднаних Арабських Еміратів і Кувейту.
Війна в Україні та ситуація з нафтою:
3 грудня 2022 року Рада ЄС ухвалив рішення про встановлення граничної ціни на нафту, що експортується з Росії, на рівні 60 доларів США за барель.
5 грудня 2022 року нафтові санкції ЄС проти Росії набули чинності. Стеля цін означає, що з 5 грудня 27 країн Євросоюзу, Великобританія, США, Канада, Японія і Австралія будуть надавати послуги, пов'язані з російською танкерною нафтою, тільки в тому випадку, якщо її закупили за встановленою граничною ціною або нижче.
З 5 лютого 2023 року буде заборонена закупівля російських нафтопродуктів.
Росія розглядає можливість скорочення видобутку нафти в якості одного із заходів у відповідь на рішення західних країн про введення стелі цін на нафту.
Країна-агресор заявила про плани зменшити вплив ембарго шляхом збільшення експорту сирої нафти.
