фото uea.net.ua

Ринок електричної енергії в Україні є ключовим аспектом в системі енергетичної безпеки та забезпеченні функціонування вітчизняної економіки, натомість існує ряд серйозних проблем, які заважають його повноцінному функціонуванню і розвитку. Крім того, бракує стратегічних документів та законодавчих змін щодо розвитку ринкових відносин.

Про це йшлося під час круглого столу «Основні проблеми роботи нового ринку електричної енергії у 2020 році та моделювання стратегії його розвитку», організованого за ініціативи Української енергетичної асоціації (УЕА) і в якому взяли участь представники ДП НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», ДП «Гарантований покупець», ДП «Оператор ринку», експерти, трейдери та аналітики.

«Ми маємо небезпечну тенденцію того, що наростання поточних проблеми ринку перешкоджає виконанню та реалізації попередніх рішень. Йдеться про Закон №719, що мав врегулювати стару заборгованість на ринку, і мав чіткі строки та механізми виконання. Проте не був реалізований у 2020 році. Відтак питання погашення боргів найпізніше мало бути реалізоване в 2021 році. Але насправді для нас стало досить неочікуваним, що Законом України « Про Державний бюджет на 2021 рік» зупинено дію Закону №719, що передбачав випуск облігацій для погашення боргів ДП «Енергоринок». Нам потрібно сьогодні про це відверто поговорити і донести нашу позицію до влади», - заявила Юлія Підкоморна, президент УЕА.

Відео дня

Костянтин Ущаповський, член правління УЕА, наголосив, що в Україні відсутнє довготермінове планування перспектив ринку електроенергії. 

"Півтора роки новий ринок пробуксовує, хоча мав би вже пришвидшитися. Ринок має бути прогнозованим, виходячи зі стану економіки і на 1 рік, і на 3 роки, і на 5 років, і навіть на 10. Ми на сьогодні маємо непрацюючу Енергетичну стратегію та багато інших програм, що розробляються, проте не мають підґрунтя для реалізації, тому й «успішно вмирають» без користі. Закликаю усіх учасників до відкритого діалогу з метою знаходження оптимальної моделі виходу з кризової ситуації", - наголосив він. 

Директор з супроводження комерційної діяльності ПрАТ «Укргідроенерго» Олексій Нікітін наголосив, що серед ключових питань, які гальмують розвиток ринку електричної енергії можна назвати є неконтрольоване зростання СЕС, перехресне субсидіювання, відсутність умов для розвитку регульованих потужностей, необхідність створення економічних стимулів для створення систем накопичення електричної енергії. 

"Як наслідок ми маємо: збитковість ТДЕ, зростання боргів перед виробниками, проблеми з балансуванням системи, зимовий дефіцит потужностей, гальмування розвитку економіки та здорожчання електроенергії. Також ключовим наслідком, який може виникнути, це є зниження надійності енергосистеми, а це вже фактор енергетичної безпеки нашої держави", - заявив він. 

Костянтин Петриковець, директор ДП «Гарантований покупець», вважає, що для рівних умов всіх учасників ринку необхідні прозорість та контроль даних про обсяги видобутку та продажу електричної енергії за двосторонніми договорами. 

"Якщо встановити мінімальну ціну електричної енергії на відновлювальні джерела енергії менше або нарівні 105% від ринку на добу на перед то перепродаж між різними сегментами втратить сенс", - зазначив він. 

Директор ДП «Оператор ринку» Роман Сутченко звернув увагу на те, що за умов нібито ринку досі існує багато "ручних втручань".

"Ми працюємо в новій моделі ринку, але ми маємо багато ручних втручань й тепер нам треба говорити про фундаментальну проблему. Нову модель запровадили без адаптації старого ринку й з непродуманими рішеннями для всіх учасників ринку. На фоні падіння економіки через пандемію коронавірусу ми відчуваємо гостру потребу в перегляді механізмів компенсації та врегулювання цін", - заявив Сутченко. 

Як повідомили в УЕА, за результатами круглого столу буде підготовлене лист-звернення до Уряду України та Міністерства енергетики України, профільного комітету Верховної Ради України з конкретними практичними рекомендаціями щодо вирішення критичної ситуації на ринку електричної енергії.