26 жовтня 2022 року НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам, причетним до запровадження та дії так званої формули "Роттердам+", через яку споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн упродовж 2018-2019 рр.
Про це повідомляє прес-служба НАБУ.
НАБУ звітує, що це другий епізод масштабногого розслідування антикорупційних органів. Розлідування першого, за підозрою шести осіб, – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн упродовж 2016-2017 років – завершили у вересні 2022 року.
Наразі коло підозрюваних у новому епізоді включає:
- 2 колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
- 6 колишніх членів НКРЕКП;
- 3 чинних членів НКРЕКП;
- 1 чинного та 1 колишнього працівника НКРЕКП;
- 1 чинного та 1 колишнього посадовця групи приватних теплогенеруючих компаній.
"Шестеро з цих осіб, які, за версією слідства, усвідомлено взяли участь у злочині, одержали нові підозри за ч.2 ст.364 КК України. Дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись голосували за затвердження так званої формули "Роттердам+", кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України. Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам", - сказано у повідомленні.
За версією слідства, у так звану формулу "Роттердам+", заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме - на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ і САП, кінцеві споживачі протягом 2016-2019 рр. переплатили понад 39 млрд грн, що підтверджується висновком експерта.
Там запевнили, що слідство має докази, що ухвалити таку формулу обчислення НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки.
Справа "Роттердам+": що відомо
8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули "Роттердам+", у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії було завдано збитків на суму 18,87 млрд грн.
За даними НАБУ, серед підозрюваних – колишній голова Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк та екс-заступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський.
Дії всіх шістьох осіб кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем), а представникам приватних компаній інкримінують пособництво. Вовка оголошено у міжнародний розшук.
У листопаді 2019 року ВАКС заочно арештував Вовка та Бутовського, який також переховується від слідства.
27 серпня 2020 року САП закрила провадження у справі "Роттердам+" в частині щодо підозрюваних через недостатні докази для встановлення їхньої вини.
У жовтні 2020 року Вищий антикорупційний суд поновив слідство у справі "Роттердам+", вперше закрите прокурором САП Віталієм Пономаренком.
21 січня 2021 року прокурор Пономаренко вдруге закрив справу "Роттердам+". Згодом розслідування справи поновили.
9 квітня прокурор втретє закрив справу "Роттердам+". Однак пізніше його рішення скасував в.о. голови САП Максим Грищук.
У НАБУ неодноразово закликали тодішнього генерального прокурора Ірину Венедіктову змінити прокурора.
5 травня Венедіктова змінила старшого групи прокурорів та призначила на цю посаду Дениса Демківа.
20 травня Демків учетверте закрив справу "Роттердам+".
13 жовтня 2021 р. Вищий антикорупційний суд відмовився відновлювати вчергове закриту справу "Роттердам+".
22 вересня керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко скасував постанову про закриття так званої справи "Роттердам+".
