Для повноцінної інтеграції українського енергоринку у європейський потрібно продовжити впровадження європейського законодавства та лібералізацію внутрішнього ринку електроенергії.
Про це заявив заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.
"До 16 березня 2022 року – моменту технічної синхронізації енергосистем України та континентальної Європи (ENTSO-E) – Україна пройшла шлях довжиною в 20 років. У липні 2002 року частину української енергосистеми ("Острів Бурштинської ТЕС", що включає Закарпатську та частково Львівську й Івано-Франківську області) було відокремлено від Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України та синхронізовано з європейською мережею", - пояснив він.
За словами заступника директора з досліджень DiXi Group, синхронізація відновила можливості для транскордонної торгівлі електроенергією між Україною та країнами Східної Європи, а також надання взаємних системних послуг для підтримання надійності роботи систем.
"Причому, зараз розподіл доступної пропускної спроможності міждержавних електромереж проводиться за європейськими правилами на спільних аукціонах. Для цього, зокрема, використовується авторитетна європейська платформа JAO (Joint Allocation Office). Разом з тим, через воєнний фактор, який вносить нестабільність у роботу української енергосистеми, потенціал транскордонної торгівлі використовується не на повну потужність. Наразі ENTSO-E обмежує використання інтерконекторів: до 1700 МВт для імпорту електроенергії з країн ЄС та до 550 МВт – для її експорту з України", - розповів Богдан Серебренніков.
Він уточнив, що ці обмеження впродовж останніх півтора років поступово послаблювалися. Адже початково (у червні-липні 2022 року) експорт електроенергії з України в країни ЄС був дозволений на рівні лише 100 МВт.
"Тому в найближчій перспективі очікується подальше поступове розширення можливостей для транскордонної торгівлі. Це залежатиме від надійності роботи української енергосистеми та відповідних рішень ENTSO-E", - сказав заступник директора з досліджень DiXi Group.
За його словами, ще однією прогалиною на шляху до повноцінної інтеграції є те, що спотові ринки ("на добу наперед" та внутрішньодобовий) та балансуючий ринок електроенергії поки не об’єднані з відповідними сегментами ринків країн ЄС.
"На заваді стоять цьому в основному бар’єри законодавчого та регуляторного характеру. До перших варто віднести особливості оподаткування експортно-імпортних операцій та деякі інші, до других – цінове регулювання ринків електроенергії України", - звернув увагу Серебренніков.
Він також додав, що для поглиблення інтеграції з ЄС в сфері електроенергетики потрібно продовжити впровадження європейського законодавства, що регулює роботу ринку та міжнародної торгівлі, продовжити лібералізацію внутрішнього ринку електроенергії, а також розвивати електромережі, зокрема нові інтерконектори, і покращувати технічні умови для надійної роботи енергосистеми України.
"В частині законодавства першочергово необхідно імплементувати "Електроенергетичний інтеграційний пакет" (Electricity Integration Package) та внести зміни в податкове законодавство для забезпечення повноцінного об’єднання організованих сегментів ринку з ринками ЄС (market coupling). Таке об’єднання дозволить посилити конкуренцію на внутрішньому ринку, наростити обсяги зовнішньої торгівлі, мінімізувати можливості ринкових маніпуляцій та забезпечить формування ринково обумовлених цін на електроенергію. В свою чергу, це значно покращить бізнес-клімат у секторі, довіру інвесторів і сприятиме надходженню внутрішніх і зовнішніх інвестицій, вкрай необхідних для "зеленої" відбудови енергетики та підвищення її стійкості", - підкреслив експерт.
Крім того, заступник директора з досліджень DiXi Group вважає, що однією з ключових передумов для об’єднання і спільної роботи ринків буде ліквідація граничних цінових обмежень на організованих ринках України (так званих прайс кепів), які регулює НКРЕКП.
"Для цього важливо посилити і забезпечити повноцінну незалежність Регулятора (НКРЕКП), на що звертає увагу Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Також важливо запровадити Регламент про доброчесність і прозорість оптового енергетичного ринку (REMIT), що дозволить більш ефективно проводити моніторинг роботи ринку електричної енергії та реагувати на недобросовісну конкуренцію та потенційні зловживання ринковою владою", - сказав Богдан Серебренніков.
Він також розповів, що наразі Україна не може в повному обсязі використовувати транскордонні перетоки, завдяки яким ми імпортуємо та експортуємо електроенергію. Це пов’язано з воєнним фактором, який вносить нестабільність у роботу української енергосистеми. Через це максимальний імпорт електроенергії може складати 1700 МВт, а експорт – 550 МВт.
"Ще однією прогалиною на шляху до повноцінної інтеграції є те, що спотові ринки ("на добу наперед" та внутрішньодобовий) та балансуючий ринок електроенергії поки не об’єднані з відповідними сегментами ринків країн ЄС. На заваді стоять цьому в основному бар’єри законодавчого та регуляторного характеру. До перших варто віднести особливості оподаткування експортно-імпортних операцій та деякі інші, до других – цінове регулювання ринків електроенергії України", - повідомив Серебренніков.
Він зазначив, що для поглиблення інтеграції з ЄС в сфері електроенергетики потрібно продовжити впровадження європейського законодавства, що регулює роботу ринку та міжнародної торгівлі, продовжити лібералізацію внутрішнього ринку електроенергії, а також розвивати електромережі, зокрема нові інтерконектори, і покращувати технічні умови для надійної роботи енергосистеми України.
На думку Серебреннікова, треба насамперед імплементувати "Електроенергетичний інтеграційний пакет" (Electricity Integration Package) та внести зміни в податкове законодавство для забезпечення повноцінного об’єднання організованих сегментів ринку з ринками ЄС (market coupling), бо таке об’єднання дозволить посилити конкуренцію на внутрішньому ринку, наростити обсяги зовнішньої торгівлі, мінімізувати можливості ринкових маніпуляцій та забезпечить формування ринково обумовлених цін на електроенергію.
"Також однією з ключових передумов для об’єднання і спільної роботи ринків (України та Європи – ред.) буде ліквідація граничних цінових обмежень на організованих ринках України (так званих прайс кепів), які регулює НКРЕКП. Для цього важливо посилити і забезпечити повноцінну незалежність Регулятора (НКРЕКП), на що звертає увагу Секретаріат Енергетичного Співтовариства", - наполягає він.
Експерт підкреслив, що також важливо запровадити Регламент про доброчесність і прозорість оптового енергетичного ринку (REMIT), що дозволить більш ефективно проводити моніторинг роботи ринку електричної енергії та реагувати на недобросовісну конкуренцію та потенційні зловживання ринковою владою.
Раніше голова "Укренерго" Володимир Кудрицький заявляв, що для безперебійного енергопостачання цінові обмеження на ринку електроенергії (прайс-кепи – ред.) не мають заважати імпорту електроенергії.
