Відповідно до основних положень законопроекту №1210 влада хоче зробити видобуток і переробку руди набагато дорожчою. Зокрема, пропонується змінити базу оподаткування – замість вартості видобутої руди оподатковувати вартість товарної продукції.
Це положення документа викликало подив у галузевих експертів. Такий підхід – брати ренту не з видобутої руди, а зі збагаченої – не практикують ніде в світі. Виробники руди зі світовим ім'ям, які працюють в Україні, піддали різкій критиці ініціативу, йдеться в матеріалі «Рада руді не рада: вплив законопроекту №1210 на залізорудну галузь» сайту ГМК-центр.
«Всі розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження, є помилковими. Вони з'являються від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету і збільшення його витрат», – підкреслює Володимир Ткаченко, радник з питань взаємовідносин з органами влади «Арселорміттал Кривий Ріг» (АМКР).
При цьому, у матеріалі йдеться, що «надприбутки» ГМК-експортерів – всього лише ілюзія.
«Після низки липневих максимумів цін на залізну руду на ринку настало «протверезіння». З початку серпня котирування залізорудної одиниці в КНР круто покотилися вниз, просівши відразу на 20-25% – до $88-93/т. Більш того, влада Австралії прогнозує подальше зниження цін: у 2019 році – до $80/т, у 2020 – до $61,4/т і в 2021 році – до $57,4/т. при цьому ціни на готову металургійну продукцію продовжують падати через слабке зростання світового ВВП і проблеми перевиробництва», - пишуть автори матеріалу.
Також, у статті вказується, що за висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, в разі прийняття законопроекту частка рентних платежів щодо комерційного прибутку металургійних підприємств України у 10 разів перевищить аналогічний показник у РФ. Інші країни також будуть вигідно відрізнятися від України і займуть її місце на світовому ринку.
Так, у разі прийняття законопроекту №1210 рівень рентного навантаження в Україні становитиме 22,2% від комерційного прибутку, тоді як в ПАР – 11,8%, в Австралії – 10,6%, в Казахстані – 8,5%, в Китаї – 4,4%, в РФ – 2,5%.
