Експерти прогнозують, що новий Податковий кодекс України знищить середній клас. Таку думку вони висловили в експертному опитуванні, проведеному Інститутом Горшеніна щодо ймовірності прийняття Податкового кодексу парламентом України, а також про переваги і недоліки цього документу.
Президент Центру економічного розвитку Олександр ПАСХАВЕР вважає, що ймовірність прийняття Податкового кодексу Верховною Радою досить висока. "Якщо у нас є вертикаль влади, то його обов'язково приймуть і відзвітують про перемогу. Але проблема полягає в тому, що цей документ буде протилежним до задуму того, яким він має бути. Мене найбільше потішає ідея авторитарної влади про проведення ліберальних реформ. Це, в принципі, можливо, але якщо ви не доручаєте ці реформи бюрократії", - зазначив експерт. О. ПАСХАВЕР вважає, що за два місяці підготовка такого складного ідеологічного документу, причому зі старих розробок, не може привести до якісного результату. "Та ж Росія приймала послідовно, по розділах, від загального до окремого, і це був тривалий процес - декілька років", - навів приклад експерт. Він вважає, що прийняття кодексу вимагає публічного і, передусім, наукового обговорення: "Обговорення науковою громадськістю, а не тільки бюрократами, які займаються оподаткуванням. Обговорення принципів оподаткування, а потім побудови від цих принципів. А цей Податковий кодекс підготували для податкової інспекції. І я не розумію, чому їх звинувачують в цьому. Вони і повинні були це зробити. А винні не ті, хто готував, а ті, хто доручив готувати Податковий кодекс таким людям", - висловив думку О.ПАСХАВЕР.
Народний депутат України від "БЮТ-Батьківщина" Олег ЛЯШКО вважає, що досить скоро документ буде прийнятий, хоча представники фракції БЮТ голосувати за нього не мають наміру. "Я думаю, що більшість за нього проголосує. Спочатку голосують, а потім чешуть потилиці, як було із законом про вибори в місцеві органи влади. Спочатку голосують, відхиляючи усі поправки, а потім скликають позачергову сесію", - зазначив депутат. О. ЛЯШКО прогнозує, що нинішній уряд планує наступного року формувати бюджет на новому Податковому кодексі. "Але ми не голосуватимемо за цей документ, тому що Податковий кодекс за усіма цими розмовами про зниження оподаткування і іншим переслідує мету, у першу чергу, знищити середній клас, тому що, фактично усе оподаткування лягає на плечі людей середнього достатку. І, фактично, цей Податковий кодекс формує в Україні дві верстви населення - найбідніших, люмпенізованих, і найбагатших", - сказав О. ЛЯШКО. Він переконаний, що з прийняттям нового кодексу середнього класу в країні вже не буде, тому що те, що пропонує уряд, це його фактичне знищення. Депутат підкреслив, що насправді кодекс розширює оподаткування, а не зменшує його. "У разі прийняття пункту про оподаткування депозитів, пропадає таке поняття, як банківська таємниця, і відбувається розголошування відомостей про клієнтів банку. Це, на мій погляд, основні недоліки кодексу, а їх значно більше. Ми не голосуватимемо і не підтримуватимемо знищення середнього класу, який і так упродовж останніх двадцяти років ледве ставав на ноги, а цей кодекс його доб'є остаточно", - заявив народний депутат.
Народний депутат України від Партії регіонів Олег ЦАРЬОВ сподівається, що документ буде прийнятий Верховною Радою: "Можливо, з якимись зауваженнями, але я прогнозую, що він буде прийнятий". Народний депутат допускає, що в документі є погрішності: "З приводу податків на депозити. Те, що стосується банківської діяльності. Сума 200 тис. гривен - це норма спірна. Щодо нерухомості: 10 гривен - від нерухомості понад 100 кв. м на сім'ю - це невеликий податок. І адмініструвати цей податок буде нескладно - нерухомість уся в одному місці врахована - в БТІ. А в селі таких великих будинків люди, у яких немає доходу, не тримають. Або давно продали і живуть в нормальному будинку - 2-3 кімнати - звичайний сільський будинок, - або, якщо людина заможна, у нього є ферма, великий будинок, то напевно, у нього є дохід. По кількості членів сім'ї це не складатиме велику суму. На мій погляд, цей податок, в принципі, виправданий. І як документ кодекс прогресивний. Він давно потрібний, і впроваджувати його потрібно", - сказав О. ЦАРЬОВ.
Директор Інституту Горшеніна Володимир ФЕСЕНКО вважає, що вірогідність прийняття нового Податкового кодексу досить висока. "У цьому прямо зацікавлений уряд, який хоче прийняти бюджет 2011 року вже на новій податковій основі. Інша справа, що навіть в найближчому оточенні ЯНУКОВИЧА немає єдності думок з багатьох принципових питань податкової реформи. Звідси - певний різнобій в оцінках і заявах Миколи АЗАРОВА, Бориса КОЛЕСНИКОВА, Андрія КЛЮЄВА, Ірини АКІМОВОЇ, не кажучи вже про Сергія ТІГІПКА. Судячи з усього, проект Податкового кодексу істотно допрацьовуватимуть вже на ходу, будуть погоджувати різні погляди і підходи окремих представників правлячої команди, які впливають на формування економічної політики Президента і уряду", - сказав експерт. В. ФЕСЕНКО вважає, що остаточно документ можна оцінити тільки після офіційного його оприлюднення: "Цього документу доки немає ні на урядовому порталі, ні на сайті Мінфіну. Поки ми можемо оцінювати тільки заяви і коментарі офіційних осіб, а не сам документ", - сказав він. В. ФЕСЕНКО переконаний, що Податковий кодекс потрібний як зведення актів, які регулюють і систематизують податкову політику. За його словами, плюси цього документу, виходячи з того, що відомо, полягають в прагненні поступово понизити податковий тягар на бізнес, задіювати сучасний податковий інструментарій (наприклад, податок на нерухомість), прибрати багато лазівок ухилення від податків (у тому числі, через єдиний податок). А ось критичні оцінки пов'язані, в основному, з прагненням посилити чисто фіскальні і адміністративні підходи до податкової політики. "Саме це злякало український бізнес. Багато питань до окремих новацій, наприклад, податок на депозити. Як це часто буває, диявол може ховатися в деталях. У будь-якому випадку не варто чекати ідеального документу. Його не може бути за визначенням. З податками пов'язано дуже багато протиріч і конфліктів інтересів, тому завдання розробників повинне полягати в пошуку прийнятного балансу різних економічних і соціальних інтересів і в підготовці системного документу", - підсумував експерт.
