Фото: ua.depositphotos.com

Ухвалені Верховною Радою зміни до Податкового кодексу України, які стосуються добровільного декларування активів фізичних осіб, не сприятимуть детінізації економіки. Адже замість стимулів до легалізації  статків вони пропонують власникам тіньових капіталів юридично визнати себе порушниками податкового законодавства. До того ж за таку легалізацію власники мають сплатити державі чималі податки.

Про це пише у своєму новому блозі на порталі Ліга.нет доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.

Верховна Рада 15 червня ухвалила законопроект №5133 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету". За словами експерта, в ключових моментах, які визначатимуть хід і результат податкової реформи, затверджений документ майже не відрізняється від свого початкового варіанту.

Під амністію підпадатимуть активи, "які були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню, але з яких не були сплачені податки і збори та/або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року". Закон встановлює період добровільного декларування таких статків – з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Право на легалізацію тіньових капіталів матимуть фізичні особи. Але це не стосуватиметься громадян, які після 2010 року працювали на державній службі. Декларант повинен буде документально підтвердити грошову вартість об’єктів декларування. Активи кримінального походження під цей закон не підпадають.

Парламентарі залишили без змін пункт про обсяги збору при поданні "нульової декларації": 

  • 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та з майна, зареєстрованого в України; 
  • 9% з валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном; 
  • 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Андрій Гмирін вважає, що зазначені в перших двох пунктах ставки оподаткування є надто високими. На його думку, державі варто було б створити пільгові податкові умови (максимум до 5%) для інвесторів з амністованим капіталом і встановити додаткові преференції для закордонного капіталу при поверненні його в країну. Науковець схвально відгукується про такий інструмент легалізації як придбання ОВДП, але зазначає, що цінні папери мають бути довгостроковими, а процедура їхньої купівлі – максимально спрощеною.

Найкритичнішою, на думку науковця, є норма закону, яка фактично встановлює "презумпцію винуватості" для декларантів. Згідно із документом, особи, які матимуть право на легалізацію тіньових доходів, але не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків. За словами експерта, декларуючи тіньові статки, фізична особа юридично визнаватиме себе неплатником податків, при цьому держава не гарантуватиме їй захист від переслідувань.

Андрій Гмирін пише, що в попередній версії законопроекту пропонувалося запровадити процедуру подачі декларації до банку. Це було потрібно для забезпечення декларанту належного рівня конфіденційності й захищеності. Але в остаточному варіанті закону задекларовані статки вже визначені як податкова інформація. Також експерта дивує той факт, що об’єктом декларування не можуть бути готівкові кошти.

"Нарешті, закон говорить про амністію капіталів, як про одноразову акцію. Але давайте будемо відвертими й відповімо на питання: чи багато знайдеться охочих добровільно юридично визнати себе порушниками (нехай і у минулому) податкового законодавства та ще й заплатити за це 5-9% від задекларованої суми державі? Без законодавчих гарантій захищеності капіталів у майбутньому. Відповідь на це питання очевидна. Тобто закон не спрацює й амністію доведеться проводити повторно. Це хибний шлях", - констатує науковець.

Андрій Гмирін пише, що за допомогою ухвалених змін уряд розраховує залатати дірки в бюджеті. Але це хибний і безперспективний шлях, переконаний автор. Він наголошує, що економічний ефект для держави матиме не збільшення податкових надходжень від легалізації прихованих статків, а переведення тіньового сектору в "білу зону" економіки. “Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні”, - резюмує Андрій Гмирін.