Міністерство енергетики спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження та українсько-датським енергетичним центром розробили законопроект, який передбачає зміни до Бюджетного кодексу України для забезпечення гарантованого джерела фінансування энергомодернізації підприємств.
У повідомленні Держенергоефективності сказано, що промисловість - один з найбільш енергоємних секторів економіки України й займає близько 30% всього енергоспоживання в країні.
«Враховуючи це, необхідно стимулювати підвищення енергоефективності в цьому секторі. Це питання стає ще більш актуальним з точки зору значних викидів СО2 в промисловості та планів введення в ЄС фіскального механізму регулювання імпорту товарів в рамках реалізації Європейського зеленої угоди. Тому законопроектом передбачається запровадити механізм використання коштів з податку на викиди СО2 у якості джерела співфінансування енергоефективних заходів на підприємствах», - сказано в повідомленні.
Зазначається, що для реалізації даної ініціативи пропонується створити Державний фонд енергоефективної модернізації підприємств, який зможе акумулювати надходження з податку на викиди СО2 (близько 900 млн грн), які поки не мають цільового призначення і щороку йдуть в загальний фонд держбюджету, а також надавати підприємствам компенсацію частини кредитів на закупівлю енергоефективного обладнання.
За інформацією прес-служби, саме такий механізм цільового використання коштів у багатьох країнах світу (Фінляндія, Данія, Великобританія, Швеція) став стимулом для промислових підприємств як до раціонального використання енергії, так і в оптимізації технологічних процесів на виробництві.
«У 2018 податок на викиди 1 тонни CO2 зріс з 41 коп. до 10 грн. Як результат, надходження з цього податку зросли з 50 млн грн у 2018 до майже 1 млрд грн у 2019 року. Ці кошти можуть стати джерелом фінансування энергомодернізації підприємств. Очікуваний ефект - скорочення енергоспоживання і, як наслідок, викидів СО2, створення нових робочих місць і підвищення конкурентоспроможності економіки», - цитує прес-служба в.о. голови Держенергоефективності Костянтина Гуру.
Як повідомляв УНІАН, у травні бізнес звернувся до депутатів з проханням прийняти зрозумілий і ефективний механізм сплати екологічного податку, оскільки, незважаючи на підвищення ставки екологічного податку майже у 25 разів, кошти використовуються на види діяльності, які не відповідають компенсаційної функції екоподатку.
У січні 2020 року Європейський Союз заявив про готовність ввести екологічний податок на «брудну» електроенергію, яка імпортується з сусідніх країн, в тому числі й України.
