Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін у авторському блозі на порталі Економічна правда аналізує останні законодавчі ініціативи щодо легалізації тіньових капіталів.
Науковець підтримує прагнення держави залучити амністовані кошти в економіку країни й сам постійно виступає з відповідними ініціативами. Вони є складовою розробленої А. Гмиріним комплексної реформи податкової системи України “Від нестабільності до гармонії”. Але головними недоліками відповідних законодавчих документів експерт вважає так звану «презумпцію винуватості» для власників тіньових статків і запропоновані високі ставки оподаткування.
Читайте такожУкраїна збільшила обіг роздрібної торгівлі
В центрі уваги експерта - проект закону №5153 від 25 лютого 2021 року: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Андрій Гмирін робить акценти на кількох ключових моментах. Зокрема, він пише, що проект закону передбачає добровільне декларування, яке буде проводитися з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року. Особи, які, відповідно до цього документу, можуть скористатися правом на таке декларування та не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків. Тобто ті, хто використає таке право, юридично визнають себе неплатниками податків.
Не зможуть подати «нульову декларацію» ті, хто, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до закону у сфері запобігання корупції або претендували/претендують на посади державної служби. Об’єктами декларування не можуть бути активи фізичної особи, одержані чи набуті декларантом внаслідок вчинення діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень. Виняток - ухилення від сплати податків, порушення у сфері валютного законодавства, порушення у сфері захисту економічної конкуренції. Законопроектом надано право подавати знеособлені декларації через уповноваженого представника – нотаріуса. Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів декларування.
Свою увагу Андрій Гмирін звертає також на обсяги збору при поданні «нульової декларації», що їх пропонують автори документів. Зокрема:
• 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та з майна, зареєстрованого в України;
• 9% з валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном;
• 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Для того, щоб пройти процедуру добровільного декларування, суб'єкт мусить попередньо розмістити кошти в національній та іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України. Банк має додатково перевірити джерела походження активів, керуючись порядком, визначеним законодавством у сфері фінансового моніторингу.
На думку експерта, в розглянутому законопроекті відсутній механізм створення умов для інвестування амністованого капіталу в економіку країни.
«Одразу хочу запитати потенційних учасників податкової амністії: чи готові вони легалізуватися на таких умовах - заплатити 5% або 9% вартості активів, одночасно заявивши про свої порушення податкового законодавства? – пише у своєму блозі Андрій Гмирін. - Не певен, що охочих буде дуже багато. Особливо, якщо зважати на те, що якихось додаткових преференцій від цього вони не отримають, а от клеймо неплатника податків де-юро залишиться”.
Однією з головних умов ефективної амністії статків невідомого походження науковець вважає застосування до суб'єктів процесу правового принципу презумпції невинуватості. Якщо перевірки, то тільки за спрощеною схемою на предмет наявності прямих загроз державі через вплив «політичного капіталу» й для виявлення капіталів кримінального походження.
Автор блогу переконаний, що амністія не повинна бути вибірковою, можливість розпочати свою податкову історію з чистого листа повинен мати кожен громадянин. До того ж потенційний інвестор із тіньовими активами має бути впевненим, що держава захистить його легалізовані статки і не накине йому у майбутньому на шию податковий зашморг. Однак вищезгаданий законопроект не пропонує таких гарантій, а репресивний характер вітчизняної фіскальної системи говорить про високий рівень відповідних ризиків, констатує експерт.
Він певен, що під час легалізації капіталів невідомого походження необхідно застосовувати якомога нижчі ставки оподаткування – від 2,5% до 5%. Крім того, на думку фахівця, було б доцільно створити пільгові податкові умови для інвесторів з амністованим капіталом і встановити додаткові преференції для закордонного капіталу при поверненні його в країну.
Позитивом у передбаченій кампанії науковець вважає те, що в якості інструмента амністування тіньового капіталу планується надання можливості придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). При цьому наголошує, що йтися може лише про довгострокові ОВДП, а процедура купівлі ОВДП має бути максимально простою.
Є ще одна умова, яка додасть мотивації до легалізації статків, – ця кампанії повинна бути єдиноразовою, і це також має бути зафіксовано у відповідному законі, пише автор блогу.
Андрій Гмирін переконаний, що податкова амністія – це лише одна ланка в системі податкової реформи, якої конче потребує українська економіка. Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні.
«На жаль, поданому законопроекту бракує системності та далекоглядного розрахунку. Вони мають, радше, фіскальну спрямованість, необхідну для латання дірок у бюджеті, і не можуть забезпечити необхідний рівень довіри між державою і бізнесом/соціумом. А без цієї складової не варто очікувати на позитивний результат. Звісно, будь-яку реформу можна провести нашвидкуруч. Та чи матиме Україна другий шанс, якщо запланована амністія капіталу провалиться й довіру до держави буде вкотре підірвано?» - підсумовує Андрій Гмирін.
