Про це сказав на прес-конференції в УНІАН економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак.
«1 млрд дол. – це додаткова виручка від експорту тільки молочних бичків. Тобто це ті бички молочних порід, які на сьогоднішній день практично не затребувані», - сказав експерт.
За його словами, за рахунок відносно низької ціни Україна має можливість конкурувати на ринку яловичини з провідними виробниками: США, Аргентиною і Бразилією. Крім того, наша країна має вигідне розташування поблизу основних ринків збуту – ЄС та країн Близького Сходу. Ярмак зазначив, що через забій телят Україна щорічно втрачає можливість експортувати м'ясо близько 800 тис. голів бичків, вага яких в м'ясній кондиції може досягати 600-700 кг
Присутній на прес-конференції директор підприємства «Агрікор Холдинг» Олег Швидченко зазначив, що розвиток цього виду бізнесу гальмується передусім відсутністю доступу до ринків збуту.
«Немає проблем з відгодівлею. Проблема в ринку збуту. Внутрішній ринок не має такого обсягу споживання», - сказав Швидченко.
Яловичина – не популярний вид м'яса в Україні, а експорт цієї продукції поки що обмежений через відсутність дозволів з боку потенційних імпортерів. За словами національного консультанта FAO Віталія Башинського, який також брав участь у прес-конференції, доступ на ринок ЄС для українських виробників яловичини обмежений через невідповідність нашого виробництва та системи реєстрації та ідентифікації тварин європейським стандартам. Крім того, Україна повинна за спеціальною процедурою підтвердити статус країни, вільної від надзвичайно небезпечного захворювання людей і тварин – губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.
«На сьогоднішній день ця процедура не впроваджена. Це одна з основних причин, чому Україні так складно пробитися на ринок яловичини ЄС», - сказав Башинський.
Присутній на прес-конференції голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зазначив, що впровадження згаданої програми вимагає 35 млн грн фінансування.
«Технічно це не складно. Ми розуміємо, що потрібно зробити. Але практично це пов'язано з проведенням відповідного моніторингу. За нашими оцінками, необхідний обсяг коштів становить 35 млн грн», - сказав Лапа, зазначивши, що відомство вже звернулося із запитом на фінансування у Міністерство аграрної політики та продовольства, до учасників ринку і донорів.
Він також повідомив, що, оскільки в Україні ніколи не було випадків губчастої енцефалопатії ВРХ, деякі країни готові відкрити для нашої яловичини свої ринки. Зокрема, в даний момент ведуться узгодження ветеринарних сертифікатів з Китаєм, Єгиптом, Йорданією, Індонезією та Ізраїлем.
«Єдиний варіант – пошук експортних ринків збуту, економічної привабливості і потім розвиток виробництва. На жаль, сподіватися на збільшення попиту, збільшення ціни на внутрішньому ринку зараз складно. Можу запевнити, що ми зі своєї сторони зробимо все максимально можливе, щоб дати можливість експорту продукції і розвитку внутрішнього виробництва», - підкреслив Лапа.
Як повідомляв УНІАН, експорт аграрної продукції з України в 2015 році склав 14,6 млрд дол. і перевищив імпорт на рекордні для країни за роки незалежності 11,1 млрд дол. Основні статті експорту - зернові і соняшникова олія.
За даними державної фіскальної служби, в січні-липні Україна експортувала 5,7 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини, з яких 4 тис. тонн було відправлено в Білорусь. Виручка від експорту склала 12,6 млн дол.
За даними Державної служби статистики, обсяг виробництва свіжої або охолодженої яловичини в першому півріччі 2016 року зріс порівняно з січнем-червнем 2015 року на 2,8% - до 23,3 тис. тонн.
Поголів'я ВРХ в Україні на 1 липня 2016 року склало 4,3 млн голів, що на 2,4% менше, ніж на аналогічну дату 2015 року. Поголів'я корів скоротилося на 3,5% - до 2,19 млн голів.
