В українських аптеках поширюється практика: замість конкретних ліків, які призначив лікар чи хоче придбати сам споживач, йому пропонують інші, які більш вигідні для мережі, але не обов’язково перевірені. Часто подібні рекомендації містять елементи маніпуляції та дезінформують покупця. І це величезна системна проблема.
Про межі між порадою та маркетинговим впливом, захист права споживача робити усвідомлений вибір та чи справді ВТМ-ліки "такі самі", як оригінали, в своїй колонці для видання УП.Життя розповіла лікарка загальної практики – сімейна лікарка 1 категорії, лікарка-дієтологиня Катерина Свистун.
За аналогією з мережами супермаркетів, мережеві аптеки виробляють препарати під власним брендом. Логіка проста, бо комерційна: ліки та БАДи власної торгової марки приносять аптечним мережам більше прибутку, ніж оригінальні. Але як продати цей товар покупцю? В магазині люди можуть самостійно порівняти аналогічні товари різних виробників та обрати те, що необхідно саме їм. А от в аптеці його наполегливо пропонує фармацевт, якого зобов’язує до цього внутрішня політика компанії. І все частіше при таких "порадах" ігноруються інші варіанти препаратів.
"Секрет популярності ВТМ-ліків не в тому, що вони мають вищу якість, довіру споживачів чи лікарів, а тому що їх частіше нав'язують споживачеві під різними приводами. Інколи навіть "забуваючи" згадати про доказові препарати тієї ж дії. Бо з кожної упаковки ВТМ мережа отримує більше прибутку, ніж з оригінальної продукції", – пише лікарка.
Препарати власної торгової марки не завжди є неякісним чи небезпечним. Проте вони не є такими ж, як оригінальні ліки. Катерина наголошує: оригінали створюються з нуля, їхня безпека, ефективність, механізми засвоєння та побічні ефекти досліджуються роками і ці дані знаходяться у відкритих джерелах. А от ВТМ такої публічної доказовості часто не має. Навіть більше: часто їх випускають не як лікарські засоби, адже тоді б повні дослідження були обов'язкові. Натомість ВТМ, в основному, – це "дієтичні добавки" чи "косметичні засоби". Хоча в окремих випадках це є порушенням закону, адже деякі діючі речовини можуть бути лише у складі лікарського засобу.
"Особливо відмінності можуть стосуватись якості сировини, яка використовується для створення препаратів, саме вона впливає на ефективність і це саме те, на чому найчастіше оптимізують вартість. У більшості випадків інформація про якість, засвоєння препарату або навіть про самого виробника обмежена чи відсутня взагалі", – зазначає Катерина Свистун.
У колонці також йдеться про небезпеку маніпуляції вибором. Покупці часто не мають часу, настрою чи знань, щоб ставити додаткові запитання або сумніватися у запропонованій альтернативі. В результаті замість призначеного лікарем або перевіреного на власному досвіді препарату вони можуть отримати продукт із іншими характеристиками. Тому, на думку автора, завжди варто запитувати про склад, виробника, доказовість та інші характеристики ліків, які наполегливо пропонують як дешевший "аналог".
"Це не зайві "незручні" питання. Це можливість переконатись, чи не стає ваше здоров’я об’єктом експерименту для сумнівних препаратів. І відповіді на кшталт "це те саме" не є достатніми аргументами для покупки. Ви як клієнт аптеки платите гроші, тож маєте право на повну інформацію", – підкреслює лікарка.
Проблема не в самій наявності ВТМ-препаратів, а в тому, що часто ними підміняють вибір пацієнта без належного інформування. Тому ключовим лишається право кожного з нас знати, що ми купуємо в аптеці, і чому саме цей препарат нам пропонують. Без цього будь-яка економія може виявитися надто дорогою.
