Люди, які вижили під час спустошливої пандемії грипу-"іспанки" в 1918 році, зберегли імунітет до вірусу майже на 100 років - клітини їхньої імунної системи були повністю готові до нової зустрічі з цим ворогом.
Про це сказано в статті, опублікованій в журналі Nature групою американських учених.
Учені з медичної школи Маунт-Синай разом з колегами з вашингтонського Медичного інституту Збройних сил в 2005 році виділили вірус з тіл померлих під час епідемії в 1918 році, що збереглися у вічній мерзлоті на Алясці.
Потім в лабораторії професора Джеймса Кроу з університету Вандербілта була зроблена спроба створити антитіла до цих вірусів.
Дослідники узяли зразки крові у 32 осіб, які вижили під час пандемії (їм було вже від 91 до 101 року) і виявили на свій подив, що клітини реагували на присутність вірусу, і це свідчило про те, що вони містять антитіла до вірусу.
Група Кроу змогла виділити надзвичайно рідкісні В-лімфоцити (B cell) - імунні клітини, які виробляють антитіла, - з восьми зразків крові і виростити їх в пробірці. У семи випадках ці лімфоцити виділили антитіла до білку вірусу іспанки, з чого виходить, що імунна система людей, які пережили пандемію, весь цей час - 80 років - була готова до повернення вірусу.
"В-лімфоцити чекали щонайменше 60 років - якщо не 90 - коли грип знов з`явиться. Це дивно, це найдовша пам`ять, яку хто-небудь проявляв", - каже Кроу, слова якого цитуються в повідомленні університету Вандербілта.
Команда Кроу потім створила клітини, які виділяли такі ж антитіла, і з`ясувала, що вони реагували лише на вірус іспанки і на білки родинного іспанці вірусу грипу свиней, що з`явився в 1930 році, але не проявляли жодної реакції на більшість сучасних різновидів грипу.
Щоб перевірити, чи будуть антитіла боротися проти вірусу іспанки в живому організмі, колеги Кроу з Центру профілактики інфекцій заразили мишей, а потім ввели їм антитіла в різному дозуванні. Миші, які отримали найнижчу дозу антитіл, як і миші з контрольної групи, що не отримали їх зовсім, загинули. Всі миші, що отримали високу дозу антитіл, вижили.
"Це доводить, що навіть дев`ять десятиліть після інфекції в тих, що вижили залишався захист від неї", - говорить співавтор статті Кристофер Баслер з школи Маунт-Синай.
Відкриття показує, що В-лімфоцити, що реагують на вірусну інфекцію, - і заснований на них імунітет - може зберігатися протягом всього життя, навіть опісля дев`ять десятиліть після інфекції.
Ці антитіла можуть бути використані для лікування в разі повернення вірусу грипу, схожого на вірус іспанки в 1918 році, зазначають автори роботи. Крім того, ця технологія може бути використана для створення антитіл проти інших вірусів, таких як ВІЛ.
Нагадаємо, що пандемія грипу-іспанки в 1918 році стала причиною смерті від 50 до 100 мільйонів людей по всьому світу, заразилися близько 400 мільйонів (21% тодішнього населення планети). Страх перед можливим поверненням вірусу іспанки, який отримав позначення H1N1, підігрівається появою пташиного грипу (H5N1) в Азії, став головним мотивом для досліджень вірусу 1918 року та імунної реакції на нього.
Раніше група американських дослідників відтворила вірус, який викликав в 1918 році епідемію грипу-іспанки, що призвела, за різними оцінками, до загибелі близько 50 мільйонів людей. Виявилось, що він схожий на вірус пташиного грипу, що лютує в Азії.
РИА Новости
