Населення України не розуміє суті медичної реформи, наголошують учасники круглого столу «Реформа охорони здоров в Україні: ідея та реаліїї»

 
Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, координатор проекту «Аналіз реформи охорони здоров’я» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, наголосила, що за два роки, протягом яких триває медична реформа, не було ухвалено чіткої моделі реформування системи охорони здоров’я. Населення, навіть у пілотних регіонах, не розуміє, для чого ця реформа, у чому вона полягає, наголосила Бетлій.
 
«У презентаціях Міністерства охорони здоров’я були подані схеми, але це не є розгорнутою моделлю надання медичної допомоги. Коли ми спілкувалися з представниками місцевої влади, нам влада зазначила: якби МОЗ чітко пояснило, що ж ми будуємо, то реформа на місцях йшла б більш виважено, більш ефективно і з меншими проблемами для населення, яке стикнулося з цією реформою. Як для лікарів, так і для пацієнтів. Реформа медичної галузі була законодавчо розпочата у 2012 році, а фактично її початок запровадження – поточний рік: без підтримки, без роз’яснень, без чіткого плану змін», - сказала Бетлій.
 
За її словами, влада досі не відповіла на запитання чітко – які зміни необхідні, які принципи фінансування охорони здоров’я є плідними.
 
«Реформа медичної галузі необхідна, бо в Україні доступ до якісної медичної допомоги є обмежений. Бідне населення не має доступу до медичної допомоги. Водночас недостатнє бюджетне фінансування витрачається неефективно і фінансує навіть ті ліжка, які не працюють. У цей же час стан здоров’я пацієнтів залишається незадовільним, зокрема, за показником очікуваної тривалості життя. За ним Україна дуже відстає від країн ЄС. Однією з причин смертності є хвороби кровообігу, зокрема, інсульти. Щоб зменшити смертність від цієї хвороби, потрібна суттєва профілактика. Нею сьогодні в Україні не займається жоден лікар», - сказала експерт.
 
Бетлій наголосила, що світова практика свідчить - для ефективних змін у медицині потрібна сильна первинна ланка медичної допомоги.
 
«Це - перший контакт пацієнта в системі охорони здоров’я. Найчастіше ця система побудована на наданні допомоги лікарями загальної практики або сімейними лікарями, які відповідають за комплексне лікування. Натомість в Україні у поліклініки пацієнти частіше ходять до вузьких спеціалістів. Самі роблять собі маршрут і самі вирішують, до якого лікаря йти і до кого прислухатися», - сказала Бетлій.
 
У свою чергу, голова Донецької обласної асоціації лікарів загальної практики-сімейної медицини, член правління Української асоціації сімейної медицини Сергій Северин висловив переконання, що «у такому вигляді результати пілотів не можна імплементувати на усю Україну».
 
«Немає хронометражних досліджень, чи можливо у реальній ситуації виконати усі вимоги наказів, рекомендацій та постанов щодо виконання медичної реформи… Є дуже багато проблем і навіть якщо проблеми на поверхні і їх усі бачать, своєчасно не вживаються заходи з їх корекції. Необхідно проводити дуже серйозні дослідження, провести дуже серйозну роботу, аналіз, насамперед, за рахунок залучення до цієї проблеми лікарів-практиків. Якщо ми подивимося склад ради з інформування МОЗ, то там лише один практикуючий лікар», - наголосив Северин.