У Києві більшість житлових комплексів незаконно встановили паркани навколо свого периметру. Про це в ефірі "Київ 24" сказала архітекторка та урбаністка Ірина Оя, відповідаючи на запитання, чи законними є закриті житлові комплекси.
"У Києві більшість закритих житлових комплексів є незаконними. Усі вважають, що якщо вони купують квартиру, то купують і шматок прибудинкової території", - зазначила вона.
Але це залежить від права власності на ділянку.
"У більшості випадків ділянка перебуває у комунальній власності. Якщо вона у комунальній власності, то, відповідно, належить мешканцям міста. І тоді паркан є законним тільки до моменту введення будівлі в експлуатацію - коли ви вже можете заїжджати і робити ремонт", - сказала Оя.
Якщо це не приватна власність, підкреслила експерт, то "цей паркан є незаконним".
"А приватизувати можна далеко не всі ділянки", - зауважила урбаністка.
Які паркани можна встановлювати в Україні
Як повідомляв УНІАН, норми висоти огорожі приватних домоволодінь або присадибних ділянок регламентує законодавство. За словами адвоката Євгена Буліменка, висота парканів прописана в Державних будівельних нормах України. Крім того, у кожному місті чи селищі можуть встановлюватися місцеві правила забудови.
Так, допустима висота паркану між сусідами має такі загальні вимоги: висота огорожі між сусідніми ділянками має становити до 2 метрів; висота паркану з боку вулиці - до 2,5 метрів.
У деяких випадках допускається висота парканів більше, ніж 2,5 метра. Зокрема, висота огорожі хімічного підприємства може бути 3-4 метри, а навколо військового об'єкта паркан може бути висотою 2,5-3 метри. Але для приватних домоволодінь таких винятків немає.
За словами адвоката, якщо склалася ситуація, що огорожа вища, ніж дозволена нормами, тоді потрібно або змінювати її конструкцію, або встановлювати нову, висота якої відповідатиме встановленим вимогам.
Крім того, особі, яка встановила занадто високий паркан, можуть виписати штраф за порушення правил благоустрою: стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає для звичайних громадян штраф від 340 до 1 тис. 360 грн, а для бізнесменів та чиновників - від 850 до 1 тис. 700 грн.
