Підпишіться на нас в Google
Швейцарія лише за п’ять років втратила майже п’яту частину льодовикового льоду. Науковці кажуть, що це кардинально змінює вигляд альпійської країни: великі білі льодовики перетворюються на кам’янисті пустелі, схожі на місячний ландшафт, пише The Guardian.
Згідно зі щорічним звітом моніторингу, за перші вісім місяців 2026 року швейцарські льодовики скоротилися на 5,5%. Цьому передували спекотні хвилі спеки влітку та малосніжна зима. Загальна втрата об’єму льоду з 2021 року сягнула 19,4%, що майже відповідає рекордному показнику, зафіксованому у 2022-му.
Як зазначив гляціолог Цюрихської вищої технічної школи (ETH Zürich) і провідний автор звіту Маттіас Гусс, багато людей не усвідомлюють, наскільки швидко відступають льодовики. За його словами, лише покоління тому деякі місця, які нині являють собою голі кам’янисті схили, були вкриті сотнями метрів льоду.
Цього року науковці ще не підрахували офіційно, скільки льодовиків повністю зникло, однак уже стали свідками загибелі низки невеликих льодовиків.
"Минулого тижня я відвідав один із них, і це неймовірне відчуття – стояти посеред цього місячного ландшафту, де ще кілька років тому лежав товстий шар льоду, простягався величезний льодовик. А тепер це кам’яниста пустеля, серед якої подекуди залишилися уламки старого льоду, що лежать і тануть на гарячому камінні", – розповів Гусс.
У звіті, підготовленому Швейцарською мережею моніторингу льодовиків спільно зі Швейцарською комісією зі спостереження за кріосферою, зазначається, що середня товщина окремих льодовиків у 2026 році зменшилася на 2,5–4 метри.
За словами Гусса, вчені дедалі частіше спостерігають, як льодовики руйнуються зсередини. Причиною стають внутрішні потоки води під льодом, які вимивають порожнини й буквально підривають його структуру. Тобто льодовики не просто відступають через нагрівання поверхні – вони починають руйнуватися зсередини.
"Посеред льоду утворюються величезні порожнини, схожі на дірки в сирі, дахи яких обвалюються. Ці процеси розривають льодовики на частини й змушують їх відступати ще швидше", – пояснив науковець.
Європа нагрівається вдвічі швидше за середньосвітові темпи через вплив забруднення атмосфери викопним паливом і знищення природних екосистем. Альпійські регіони при цьому переживають одні з найпомітніших змін.
Йдеться, що аАналіз, оприлюднений метеорологічною службою MeteoSwiss, показав, що період із квітня по вересень був найспекотнішим і найсухішим за весь час спостережень, які ведуться з 1864 року. За цей час людство наповнило атмосферу 1,8 трлн тонн вуглекислого газу та підвищило середню температуру планети приблизно на 1,4°C.
Цього літа спека була навіть сильнішою, ніж у 2022 році, однак втрати швейцарського льоду все ж трохи не дотягнули до рекордного рівня того року, пише ЗМІ. Науковці пояснюють це, зокрема, меншою кількістю сахарського пилу. Він осідає на снігу, погіршує його здатність відбивати сонячне світло й тим самим прискорює танення. Водночас наприкінці зими сніговий покрив був дещо більшим, а влітку спостерігалося більше сонячного світла.
У вересні Гусс відвідав колишній льодовик Платтальвафірн, або льодовик Грісс, який раніше вкривав схил гори. За останні 20 років він втратив 99% своєї площі.
Саме цей льодовик у 1950-х роках був об’єктом одних із найдетальніших у світі спостережень. Гусс працював із цими даними ще під час підготовки докторської дисертації.
"Тоді ситуація була іншою: темпи відступу ще залишалися більш-менш нормальними. Те, що ми бачимо зараз, – це справжній вибух темпів танення, який призводить до розпаду льодовиків. Вони буквально розвалюються на частини", – сказав Гусс.
Зміна клімату: що станеться до 2050 року
Нагадаємо, за словами дослідників, до середини століття понад сотня інвазивних видів може заселити прибережні води по всьому світу. Причина - підвищення рівня моря, спричинене зміною клімату. Такі види, як китайський волохаторукий краб, тихоокеанська устриця та азійська тигрова креветка, можуть призводити до втрати біорізноманіття та змін в екосистемах, а це здатне спричинити значні економічні збитки.
