Екс-голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж вважає, що закон про люстрацію порушує право громадянина на працю, принцип індивідуальної відповідальності і тому порушує фундаментальні права людини.
Про це він сказав під час круглого столу в рамках проекту «Схід+Захід», ініційованого інформаційним агентством УНІАН, телеканалом УНІАН-ТБ і Телевізійною службою новин каналу «1+1».
За словами Маломужа, норми закону про люстрацію передбачають колективну відповідальність, а це протирічить як Конституції України, так і правам людини в цілому. «Ряд положень цього закону суперечать 18 положенням Конституції. Зокрема третій статті, яка гарантує захист гідності людини, статті 8, що декларує верховенство права, а також суперечить презумпції невинуватості і праву на працю та на державну службу», - сказав він.
Читайте такожПід люстрацію потрапить не катастрофічна кількість людей - міністр юстиції
Як заявив Маломуж, застосування норм закону про люстрацію може призвести до повторення практики 37-го року, коли через політичну кон'юнктуру страждали невинні люди. «У нас був 37-й рік, коли Сталін, керуючись політичною кон'юнктурою, люстрував багатьох керівників силових структур», - зазначив він.
З Маломужем не погодився член Громадського люстраційного комітету Карл Волох. За його словами, крім права на працю та права на державну службу, є ще таке поняття як кваліфікаційні вимоги, і закон про люстрацію, по суті, обмежує трудові права певної категорії громадян, базуючись на кваліфікаційних вимогах суспільства до претендентів на державні посади.
За словами Волоха, колективна відповідальність вже передбачена Конституцією і тому не може її порушувати: йдеться про відставку уряду у разі формування нового складу Кабміну.
Читайте такожМайже 41% українців підтримують "сміттєву" люстрацію
«Колективно після виборів уряд піде у відставку. І це є колективною відповідальністю. До того ж, крім презумпції невинуватості, є ще така річ як кваліфікаційні вимоги, а в даному разі звільнення з роботи на підставі люстраційної перевірки є кваліфікаційною вимогою. Довіра суспільства також є кваліфікаційною вимогою, оскільки мова йде про людей, що отримують зарплату з державної каси. Платник податків може сказати: Я хочу платити тільки людям, яким я довіряю», - наголосив Волох.
