У МЗС розповіли про розмову із послом Угорщини / фото УНІАН

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль повідомила, що з послом Угорщини в Україні Ерно Кешкенем відбулася розмова щодо його заяв стосовно Закарпаття.

Про це вона заявила в ефірі "Радіо НВ".

Зокрема, її запитали про угорського посла, який дозволяв собі недипломатичні висловлювання.

Відео дня

"З ним було проведено бесіду", - сказала Зеркаль.

"Попередження було передано", - наголосила вона.

За її словами, минулої п'ятниці відбулася зустріч міністра освіти України Лілії Гриневич з угорською громадою з Закарпаття, під час якої вдалося "зняти всі занепокоєння, які виникають в угорської громади" щодо закону про освіту.

Читайте такожУгорщина виступає проти розміщення в Берегово батальйону українських військових

"Фактично зараз на рівні громади і Міністерства освіти вже є взаєморозуміння щодо того, які заходи задовольнять громаду, як це можливо реалізувати", - наголосила заступник глави МЗС.

"З моєї точки зору ми змогли вибудувати відносини з громадою, що зараз дуже важливо, і вже не може бути предметом спекуляцій на рівні Європейського Союзу чи НАТО", - вважає Зеркаль.

При цьому, вона висловила припущення, що "Угорщина не буде знімати свої претензії" щодо закону про освіту.

"Оскільки я розумію, то вони будуть висувати свої претензії, і я не очікую, що вони припинять провокувати і весь час використовувати усі можливі важелі для продовження спекуляцій, але ми виходимо з того, що треба бути конструктивними, і намагаємося знайти цей конструктив саме з громадою", - додала заступник міністра.

Як повідомляв УНІАН, раніше Зеркаль наголошувала, що посол Угорщини в Україні перевищує свої повноваження, заявляючи про те, що Угорщина має право роздавати свої паспорти усім, хто має угорське коріння.

Довідка УНІАН. Новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою.

Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.

14 лютого 2018 року Кабінет міністрів схвалив законопроект (№ 8046), яким передбачається продовжити перехідний період імплементації мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року. Нині цей проект закону перебуває на розгляді парламентських комітетів.