REUTERS

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сьогодні сказав на брифінгу в Києві.

За його словами, “добре, що є спроба забезпечити відповідальність за випадки корупції і зловживань в минулому. Проте, деякі положення нинішнього закону викликають у нас стурбованість щодо застосування цього закону”.

Як сказав Шимонович, занепокоєння стосується часових обмежень закону, які зосереджені на одному конкретному періоді (йдеться про час президентства Віктора Януковича у 2010-2013 рр. – УНІАН). За його словами, це тлумачення можна розуміти як відокремлення цього періоду з потенційними наслідками для осіб, які можуть переслідуватися за конкретними причинами.

Відео дня

Шимонович вважає, що краще мати універсальний підхід, щоб закон про очищення влади не визначав конкретні періоди, відповідно до котрих, чиновники можуть бути усуненими від влади.

Окрім того, він звернув увагу, що стурбованість викликає підхід, який може застосовуватися до широких категорій людей без можливості для них персонально захистити свою позицію та висловити свої аргументи на той випадок, якщо ці люди не заслуговують бути позбавленими права займати державні посади.

Читайте такожЗакон про люстрацію буде переглянуто - президент Венеціанської комісії

Шимонович також відзначив позитивні моменти, що українська влада співпрацює з Венеціанською комісією щодо можливості внесення змін у зазначений закон.

Підсумовуючи, Шимонович наголосив, що користь від люстрації може бути тільки тоді, коли вона не порушуватиме прав людини.

Як повідомляв УНІАН, Закон «Про очищення влади», або закон про люстрацію, був ухвалений парламентом 16 вересня 2014 року. Закон набув чинності 15 жовтня. Він визначає правові й організаційні засади проведення перевірки державних службовців і прирівняних до них осіб, посадовців органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів і ґрунтується на принципах верховенства права і законності; відкритості, прозорості і публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

17 листопада пленум Верховного Суду ухвалив звернення до КС щодо конституційності ряду положень закону «Про очищення влади».