Москва намагається втягнути у цей розкол ще кількох патріархів \ Фото УНІАН

Якщо б Москва піддала анафемі Вселенського патріарха Варфоломія і всіх членів Синоду, в цей момент була б пройдена точка неповернення, і можна було б говорити, що розкол між Москвою і Константинополем завершений, а РПЦ повністю поза православ'ям.

Читайте такожКлімкін назвав РПЦ "розкольником у світовому православ'ї" через розрив відносин з Константинополем

На даний момент такого розколу між Москвою і Константинополем не сталося і Москва зупинилася за крок до прірви.

Відео дня

Як пише в матеріалі на "Главреді" політичний аналітик Тарас Чорновіл, Москва вибрала єзуїтську тактику, однак навряд чи їй вдасться зберегти такий стан справ надовго – рано чи пізно їй все одно доведеться зробити крок в якийсь бік: або визнати свою негідну поведінку і "дати задній хід" (у що повірити важко), або зважитися на остаточний розкол, який в нинішніх умовах може бути досягнутий не тільки анафемами, але і узаконеними в московській церкві десятками інших кроків, якими вони будуть відокремлювати себе від всього світового православ'я.

На його думку, Москва намагається втягнути у цей розкол ще кількох патріархів для того, щоб РПЦ не виглядала як розкольницька церква, яка загрузла в єресі, а щоб все виглядало як реальний розкол православ'я.

"Якщо РПЦ сама відійде від світового православ'я, то це буде означати, що вона стане сектою, а якщо з кимось - це хоча б імітація загальноцерковного розколу", - пише він.

Чорновіл відзначає, що зараз йде жорсткий тиск на Антіохійського патріарха, який знаходиться в Дамаску під стовідсотковим контролем Башара Асада, його спецслужб і російських спецслужб. Також здійснюється тиск РПЦ на Сербського православного патріарха.

Він пояснив, що після отримання автокефалії Українська церква претендуватиме на п'яте місце по достоїнству.

"Перед УПЦ тоді виявляться виключно старі патріархії: Константинопольська, Антіохійська, Єрусалимська та Олександрійська. Після чотирьох найстаріших патріархій Росія зайняла своє п'яте місце нахрапом лише через те, що вона найбільша за кількістю парафій та віруючих (це, в першу чергу, було завдяки її "філії" в Україні), а також тому що у неї були великі гроші, і вона могла купувати голоси, підтримку, містити інші патріархати і т. д.", - підкреслив експерт.

Він нагадав про прагнення РПЦ до підвищення рівня власної впливовості: "Вони хотіли вибудувати щось на зразок інтегрованої вертикальної структури за типом католицької церкви, тільки щоб нагорі системи прийняття рішень домінувала РПЦ. З тих пір цей конфлікт постійно наростав. Найбільший спалах конфлікту, після якого скінчилося терпіння Константинопольського патріарха, це був саботаж, спроба зірвати Всеправославний собор на Криті. А Собор той готувався, як мінімум, сто років. Для Варфоломія то був найбільш знаковий момент".

Він також попередив, що Росія прагне дотиснути всіх навколо, діючи за КДБістським принципом "ми можемо дотиснути".

"І в церковних справах вона діє так само. Чому РПЦ не пішла на стовідсотковий і остаточний розкол? Бо поки що сподівається на зворотне, сподівається дотиснути кілька патріархатів, які підуть проти Константинополя. Тому потрібно розуміти, що Москва розраховує провернути ще якусь інтригу, але діє так само, як і в політиці відносно Європи, України і США – нахабно втручаючись у справи інших держав. Сподіваюся, що і в церковних справах Росія отримає такий же результат, як і в політичних", - резюмував Чорновіл.