Ілюстрація / REUTERS

У Європейському парламенті пропонують країнам-членам та Раді Європейського Союзу запровадити нові санкції проти Російської Федерації через ситуацію в Азовському морі.

Про це йшлося під час дебатів на пленарному засіданні Європарламенту у Страсбурзі (Франція), що транслювалися на сайті ЄП.

Так, німецький депутат Європарламенту Ребекка Гармс (політична група «Зелені - Європейський вільний альянс») заявила, що розвиток ситуації в Азовському морі треба розглядати в контексті окупації Росією Криму. Вона сказала, що тепер Росія використовує Крим як місце для своєї воєнної підтримки.

Відео дня

«Це є спільною проблемою на східному рубежі», - зазначила Гармс.

«Я гадаю, що ОБСЄ повинна отримати можливість спостерігати за ситуацією в Азовському морі», - сказала вона, додавши, що для цього мандат місії має бути розширений.

Також вона заявила, що ЄС має підтримати правову позицію України, яку вона відстоює у міжнародних судах та в ОБСЄ.

«Європейський Союз також має подбати про те, що не має бути технічної або військової взаємодії з Російською Федерацією, яка може потенційно посилити оперативний потенціал російських військово-морських сил», - підкреслила Гармс.

Крім того, вона висловила думку, що ЄС має ретельно вивчити проекти з посилення портів у Маріуполі та Бердянську.

«І я думаю, що одночасно ЄС і НАТО мають вивчити, чи потрібно нам мати у цьому регіоні кораблі супроводу, чи можемо ми, імовірно, запобігти загостренню конфлікту, і я думаю, що нові санкції мають бути на порядку денному для обговорення», - повідомила Гармс.

Водночас, латвійський депутат Сандра Калнієте, яка представляє політичну групу Європейської народної партії, заявила, що кричущі порушення Росією норм міжнародного права не є новиною. Вона нагадала, що з 2014 року Європейському Союзу вдалося об'єднати зусилля у відповідь на порушення РФ. Водночас, на її переконання, «продовження анексії Азовського моря та часткова блокада українських портів є ще одним серйозним викликом нашій рішучості підтримувати європейський порядок миру».

Читайте такожЛавров заявив, що РФ не пустить кораблі НАТО на навчання в Азовському морі

Вона додала, що ситуація в Азовському морі має безпосереднє відношення до європейської безпеки та комерційних інтересів, оскільки фінансові втрати стосуються торговців з ЄС.

«Але очевидно, це є набагато серйознішим, аніж комерційним та правовим питанням. Ситуація в Азовському морі поступово переходить до ще одного відкритого конфлікту уповільненої дії», - констатувала Калнієте.

При цьому, латвійський депутат зауважила, що «дотепер ЄС не протидіяв цій загрозі, проявляючи слабкість та незацікавленість замість сили і рішучості».

Своєю чергою, польський євродепутат Анна Фотига, яка представляє політичну групу «Європейські консерватори та реформісти», заявила, що перебуваючи у Маріуполі та Талаківці на власні очі побачила «серйозність ситуації в регіоні Азовського моря». Вона додала, що представлений на розгляд Європарламенту проект резолюції, голосування щодо якої відбудеться у четвер, 25 жовтня, «чітко зображує ситуацію».

«Агресивна позиція Російської Федерації в регіоні Азовського моря привертає нашу увагу на ще одну закономірність, що ця країна вдається до обмеження доступу до територій», - переконана Фотига.

При цьому литовський депутат Європарламенту Петрас Аустрявічус (група Альянс лібералів і демократів за Європу) заявив, що дії російського президента Володимира Путіна у Азовському морі схожі на пограбування українських та іноземних суден, в тому числі тих, які йдуть під прапорами країн ЄС.

«Якщо належним чином та своєчасно не протидіяти, рано чи пізно такі ворожі дії та практики будуть прирівнюватися Кремлем як своєрідне схвалення для застосування " інших водах», - наголосив Аустрявічус.

«Єдиною відповіддю на ці кричущі порушення двосторонньої угоди (угода про співробітництво в Азовському морі і Керченській протоці між Україною та Росією - УНІАН) і міжнародного права мають бути додаткові обмежувальні заходи проти агресивного Кремля», - вважає він.

Читайте такожМілітаризація на Азові може призвести до дестабілізації в Чорному морі - Могеріні

Також литовський євродепутат наголосив, що ситуація з побудовою незаконного мосту через Керченську протоку Росією, у спорудженні якого, за його словами брали участь компанії з ЄС, підриває раніше введені санкції ЄС, та є «жалюгідною і неприйнятною».

«У нас має бути незалежний правовий орган в ЄС, уповноважений вивчати такі випадки, коли компанії ЄС, особи або країни порушують наші власні рішення, які є чинними. Ті, хто буде помічений у порушенні санкцій ЄС, має потрапити під санкції», - підкреслив він.

Як повідомляв УНІАН, 12 жовтня президент Петро Порошенко увів в дію рішення РНБО "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на півдні та сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці".

У рішенні РНБО наголошується, що, розглянувши загрози національній безпеці на півдні та сході України, в акваторії Чорного та Азовського морів і Керченській протоці, що зумовлені агресивними діями Російської Федерації, Рада нацбезпеки і оборони констатувала наявність умов, що можуть призвести до критичної дестабілізації економічної та суспільно-політичної ситуації, морської блокади узбережжя України.

Кабміну доручено створити міжвідомчий координаційний орган, який має узагальнити правову позицію держави з питання підготовки консолідованої претензії офіційного Києва до Росії щодо міжнародно-правової відповідальності РФ за збройну агресію проти України.