ААзовськe море політично і юридично слід визнати міжнародним простором на противагу російським маніпуляціям про “внутрішні води” / фото УНІАН

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що Азовськe море політично і юридично за допомогою міжнародної спільноти необхідно визнати міжнародним простором на противагу російським маніпуляціям про “внутрішні води”.

Про це міністр заявив в ефірі одного із загальноукраїнських телеканалів.

Глава МЗС заявив, що не поділяє точку зору, що Росія блокуванням Азовського моря поступово готується до захоплення суходільного шляху до окупованого нею Криму.

Відео дня

Зокрема, він заявив, що українська влада передбачала такий розвиток подій, саме що Росія буде перешкоджати заходженню торговельних суден до українських портів в Азовському морі.

“Ми передбачали цей розвиток. І передбачали його не вчора і не позавчора. Ми прекрасно розуміли, що Росія почне контрольовану ескалацію і почне підіймати ставки”, - сказав Клімкін.

“Ми намагаємося зараз сконцентрувати наших партнерів на те, щоб політично і юридично Азовське море було визнане звичайним територіальним морем на противагу тим маніпуляціям, спекуляціям, про які ідеться”, - заявив Клімкін.

Він назвав фундаментальною помилкою, що в Азовському морі не було проведено делімітацію лінії державного кордону між Україною і Росією.

“З морським кордоном ми спочатку доведемо справу з нашим арбітражним позовом в рамках Конвенції з морського права, отримаємо чіткі юридичні висновки, а потім будемо працювати за логікою звичайного, нормального територіального моря, коли і Азовське море, і Керченські протоки, вони собою уявляють міжнародний простір. І над цим зараз працюємо”, - наголосив Клімкін.

Також глава МЗС заявив, що дії України не мають бути зосереджені тільки на політику, тільки на безпеку, тільки на юридичні питання.

“Спрацює тільки поєднання всього”, - зазначив міністр.

У цьому зв’язку він сказав, що важливою є військова присутність на узбережжі.

“Протидесантні дії і подальша присутність в Азовському морі. Ми маємо її розвивати. Без цього, звичайно, не переможемо”, - наголосив Клімкін.

За його словами, друзі і партнери України мають розуміння щодо ситуації довкола Азовського моря.

Разом з тим, він знову відзначив юридичні дії України, пов’язані з арбітражним позовом проти Росії.

Читайте такожРФ готується до можливого десантування на узбережжя Азова й Одеси – експерт

“Оскільки ми його маємо виграти, там буде все дуже чітко стосовно того, що робить Росія – юридичне визначення, а головне, які збитки Росія потім нам має відшкодувати”, - додав Клімкін.

Як повідомляв УНІАН, з другої половини квітня російські прикордонники почали оглядати іноземні судна, які прямують з/до українських портів.

У Державній прикордонній службі відзначають, що Україна є заручником ситуації з 2004 року, а саме - Угоди про співробітництво між Україною та РФ в Азовському морі і Керченській протоці, яка визначає Азовське море як море внутрішнього користування двох держав. Таким чином, як російські, так і українські прикордонники можуть оглядати ті судна, які, на їхню думку, викликають якісь підозри.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що військово-політичне керівництво РФ розглядає Азово-Чорноморський регіон як важливий плацдарм для подальшої експансії.

Крім того, президент України Петро Порошенко заявив, що розраховує на підтримку міжнародних партнерів у посиленні тиску на РФ для зняття російської блокади в Азовському морі.

Командування ВМС України заявило, що російська агресія у Чорному та Азовському морях є реальністю, та оприлюднило стратегію розвитку українського військового флоту до 2035 року, яка дасть можливість протистояти діям РФ.

Порошенко доручив підготувати засідання РНБО щодо ситуації в Азовському морі.

Командувач Військово-морських сил ЗСУ адмірал Ігор Воронченко повідомив, що найближчим часом планується збільшення корабельного угруповання, морської піхоти та артилерії на Азовському напрямку.

Довідка УНІАН. Росія і Україна в грудні 2003 року підписали Договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Проте питання спільного її використання досі не врегульоване. Київ наполягав на проведенні лінії розподілу на основі адміністративного кордону між колишніми Радянським Союзом і УРСР, який позначений на картах і планах. Російська сторона вважає, що відповідно до законодавства колишнього СРСР, внутрішні води між республіками Союзу не розмежовувалися.