Журналісти, які  пишуть про справи Майдану, знають, що прокурорів, які затято і професійно б’ються в судах з недешевими і численними адвокатами «тітушок», «беркутівців», екс-посадовців МВС, можна перерахувати на пальцях. Серед  них - прокурор Департаменту спецрозслідувань Олексій Донський. Він веде справу «тітушки» Юрія Крисіна, п’ятьох «беркутівців» і ще ряд інших, де обвинувачувані близькі до того, щоб сісти у в’язницю надовго.

Але у середу, 12 грудня, Донському «подякували» за роботу  дисциплінарним стягненням за… коментар нашому виданню.

Історія ця почалася на початку квітня, коли інформпростір вибухнув повідомленням – затримано учасника майдану Івана Бубенчика за підозрою у вбивстві та замаху на вбивство «беркутівців» в останній день протистояння на Майдані. Тоді ця справа перебувала під процесуальним керівництвом Донського. Природно, що я звернувся до нього за поясненнями. Поміж іншим, прокурор пояснив, чому до Бубенчика не може бути застосовано так званий закон про амністію учасників акцій протесту, який парламент ухвалив буквально на другий день після масового вбивства учасників Революції Гідності та втечі Януковича з Києва - 21 лютого 2014 року. «По-перше, про це ще рано говорити. По-друге, там немає статті 115 (ККУ – умисне вбивство), там лише є стаття щодо замаху на правоохоронців, а, по-третє, цей закон є нікчемним, оскільки прописаний так, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, в якому йдеться про те, що будь-який закон, який не відповідає порядку, прописаному в КПК, не може бути застосований», - сказав тоді Донський.

Відео дня

Через декілька днів після цього коментаря голова Верховної Ради Андрій Парубій з парламентської трибуни обурювався, що, мовляв, як це так - якийсь прокурор закон цілої Верховної Ради нікчемним обізвав, і пообіцяв направити в ГПУ депутатський запит щодо висловлювання Донського.

Запит, до речі, так і не направив. Зате від апарату Верховної Ради до ГПУ надійшла стенограма спікерського обурення. А далі все пішло в кращих традиціях СРСР травлі невгодних: Генеральна інспекція ГПУ (своєрідна внутрішня служба безпеки прокуратури) настрочила скаргу на Донського до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що, мовляв, його коментар породив негативні настрої у суспільстві, і взагалі, яке він мав право називати закон «нікчемним», коли мав лише тихенько його виконувати.

Перше засідання КДКП відбулося ще у вересні, але туди не прийшли скаржники з Генінспекції, друге – 12 грудня (втім, цього разу вони, до речі, теж не прийшли). Що не завадило комісії більшістю голосів визнати Донського винним у порушенні дисципліни і заборонити йому підвищення по службі на півроку у якості покарання.

Окремої розмови заслуговує «розбір польотів» на КДКП.

Члени комісії закидали Донському, що він своїм коментарем «спричинив негативні настрої у суспільстві». Тобто, за логікою комісії, прокурор має транслювати всуціль веселі і радісні новини, як музична FM-ка, або як акакунти прес-служби генпрокурора, де, що не день, то «ростуть надої» із злочинців і «потужно колосяться» антикорупційні ниви. Зате, коли черговий хабарник виправдується судом, прес-служба перетворюється на німого і сліпого. Напевно, щоб не спричинити «негативні настрої у суспільстві».

Інша претензія до прокурора – що він назвав закон «нікчемним» і цим порушив прокурорську етику, бо, бачте, не мав права давати оцінки закону.

Читайте такожПрокурор, який назвав "нікчемним" закон про амністію учасників Революції гідності, пояснив свою позицію

Але, по-перше, «нікчемний» - це не матюк, а юридичний термін, що означає, що закон входить в суперечність з іншими, вищими, законами, і не може бути застосований.

А, по-друге, закон як такий – це інструмент для прокурора. І якщо йому видали інструмент несправний, то цілком логічно про це повідомити суспільство, як винаймача послуг прокурора по захисту його – суспільства – інтересів.

Проводячи паралель, якщо двірнику начальник ЖЕКу видав граблі замість лопати прибирати лід, а лом замість граблів, щоб восени згрібати листя, то ці інструменти будуть для двірника нікчемними, а начальник – ідіотом.

В нашому ж випадку ідіотом виступила Верховна Рада, а «корисним ідіотом» – Андрій Парубій.

Кому це все вигідно?

Напевно, тим, хто корисних ідіотів використовує у своїх цілях.

Сам Донський вважає, що рішення КДКП замовила заступниця генпрокурора Анжела Стрижевська. Її мета – заблокувати діяльність Донського, по суті, позбавивши його можливості змінити посаду. А зміна така досить вірогідна у зв’язку з реорганізацією прокуратури через те, що запрацювало Держбюро розслідувань. Тобто, якщо Донському не вдасться скасувати стягнення в суді, може статися так, що на пів року він буде усунутий від представництва майданівських справ у суді.

До речі, усунення прокурора добиваються й адвокати підозрюваних у катуваннях та вбивствах майданівців. Тобто мета пані Анжели і адвокатів  парадоксальним чином збігається.

А може, нічого парадоксального? Може, Стрижевській спустили зверху «ЦУ» – будь-якими засобами валити справи у судах? Причому ті небагаточисленні справи, які мають тверду перспективу завершитися обвинувальним вироком. А найкращий спосіб це зробити – прибрати принципового і грамотного прокурора, а на його місце поставити якого-небудь «хлопчика за політичним викликом», бажано, без юридичної освіти, зате з добре підвішеним язиком, який потім пояснить, хто винний, що за 5 років не сів жоден вбивця майданців.

До речі, щодо підвішеного язика.

На засіданні КДКП заступник голови комісії Віктор Шемчук у розмові з Донським (щодо коментаря про нікчемність) дозволив собі фразу: «Ви це сказали відповідально, чи просто так язиком ляпали?».

Але якщо вже комісії не терпиться притягнути до відповідальності прокурорів, які безвідповідально ляпають язиком, то рекомендуємо у жертву набагато більш відповідні кандидатури.

Наприклад, прокурора, якого ще звуть Толік-тепловізор. Одного разу він спричинив негативні настрої в суспільстві заявою, що на попередника Юрія Луценка Віктора Шокіна було скоєно замах за допомогою тепловізора. Тепловізійну версію замаху як нікчемну тут же висміяли фахівці, а за ними і суспільство. А за три роки у слідства немає навіть кола підозрюваних по цьому нібито замаху.

Ще одна кандидатура – діючий генпрокурор. Нещодавно в Одесі він роздавав поради місцевим активістам, як їм перемогти на виборах. А ще раніше став прокурором, не маючи юридичної освіти, шляхом зміни під себе-коханого законодавства за сприяння президента. Вочевидь, нікчемність перебування людини без освіти юриста на посаді генпрокурора вже сама по собі третій рік породжує негативні настрої у суспільстві.

Наприкінці, хочу вказати комісії і на нікчемність процесуальної поведінки Анжели Стрижевської, яка нині є процесуальним керівником по справі Бубенчика. Адже, якщо Донський не правий щодо закону про амністію, чому тоді Стрижевська майже рік породжує негативні настрої у суспільстві тим, що не звертається в суд з проханням закрити справу проти Бубенчика згідно із законом про амністію? Це якось нікчемно.

КДКП треба конче з усіма цими випадками розібратися, бо негативні настрої  у суспільстві зростають.

Дмитро Хилюк