Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявляє, що необхідно детально ознайомитися з текстом рішенням Конституційного суду Польщі на предмет того, чи не залишилося в ньому положень, які можуть стояти на заваді налагодженню нормального історичного діалогу між Україною та Польщею.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції.
"Позитивно ставлюся до того, що вийшло таке рішення Конституційного суду. Тобто, це можна розцінювати як певний крок назустріч Україні, тому що це була одна із вимог і українського академічного світу, і української влади", - зазначив В'ятрович.
"Але очевидно, що треба ознайомитися безпосередньо і конкретно з саме рішенням Конституційного суду для того, щоби зрозуміти, чи справді не залишилося в цій редакції закону якихось положень, які можуть стояти на заваді налагодженню нормального діалогу між Україною і Польщею в питанні історії", - наголосив голова УІНП.
Як повідомляв УНІАН, президент Петро Порошенко заявив сьогодні, 17 січня, шо Конституційний суд Польщі визнав неконституційними положення поправки до закону про Інститут національної пам’яті у частині, що стосується «українських націоналістів».
Зокрема, за словами глави держави, Конституційний Трибунал Польщі визнав неконституційними терміни «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» в законі про Інститут нацпам'яті.
Довідка УНІАН. В січні 2018 року польські Сейм та Сенат ухвалили закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема бу запроваджено заборону на пропаганду в країні ідеології українських націоналістів. Також законом було введено кримінальну відповідальність за твердження про пособництво поляків нацистам у роки Другої світової війни.
У МЗС Польщі роз'яснили, що закон стосується лише тих, хто публічно і всупереч фактам заперечує злочини, вчинені «колабораціоністами нацистського режиму», і відзначили, що головна мета закону - «боротьба з усіма формами заперечення і спотворення правди про Голокост», а також боротьба з «применшенням відповідальності справжніх виконавців злочину»
Міністр закордонних справ Павло Клімкін наголошував, що ідея польських парламентаріїв визнати українську націю "злочинною", що відображено у законі про Інститут національної пам’яті, веде в нікуди та провокує реакцію у відповідь.
27 червня польський Сейм ухвалив зміни до закону про Інститут нацпам’яті, якими скасував положення про кримінальну відповідальність за приписування полякам або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини.
