Під час обговорення законопроекту про зміну підлеглості релігійних громад до прокльонів не дійшли, але звинувачень щодо неканонічності церкви з обох сторін вистачало. Депутат Вадим Новинський з «Опозиційного блоку» намагався вивести свою рать – прихильників Російської православної церкви – на боротьбу «з розкольниками», як вони називають прихильників і парафіян канонічної Православної церкви України. Вимагав від спікера Андрія Парубія не ставити на голосування законопроект щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи. А той відмахнувся від нього зі словами: «Нечисть, відійди від мене». Це свідчить про «високі» відносини між світськими законодавцями країни.
Закон, насправді, дуже необхідний, бо юридично має бути чітко встановлений механізм переходу релігійних громад з підпорядкування Москві. Зрозуміло, що написаний він під сьогоднішню ситуацію, коли після отримання Томосу став інтенсивним процес переходу церковних громад з УПЦ Московського патріархату до Православної церкви України (ПЦУ). До речі ухвалювався він не просто, проводилось кілька голосувань, бо в залі парламенту не було необхідних 226 народних депутатів, котрі б підтримали його.
Але зрештою 229 карток депутатів проголосували одразу за ухвалення в першому читанні відповідного законопроекту, і в цілому – як закону. Головні положення його- рішення про перехід громади до іншої церкви ухвалюються загальними зборами релігійної громади, котрі відбуваються відповідно до статутів цих громад. В тих статутах має бути визначено скільки необхідно присутніх, щоб був кворум на зборах. І вже тоді більшість – не менш як дві третини від учасників зборів – ухвалюють рішення. При цьому, рішення про зміну підлеглості засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які його підтримали. Народний депутат України Віктор Єленський (фракція «Народний фронт») зазначив на засіданні парламенту, що законом передбачено: після того, як релігійна громада ухвалила рішення про зміну своєї підлеглості, накладається мораторій на відчуження її майна до того часу, поки ця процедура юридично не буде завершена.
Читайте такожСпікер Ради - нардепу Новинському: нечисть, відійди від мене! (відео)
Звичайно, частина громади може не підтримати таке рішення, тому в законі передбачено, що ця частина вірян мають право утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Норма чудова, але от з її практичною реалізацією можуть виникнути проблеми, бо люди часто не терпимі до чужих поглядів, чужих уподобань, в тому числі релігійних, особливо, коли вони загострені війною з Росією. Пам’ятаю, як кілька десятків років тому в одному із сіл Івано-Франківської області пересварилася громада за церкву і ніхто не збирався виконувати домовленості про почергове служіння у храмі. То, зрештою, все це вилилося в те, що частина громади не пустила родичів з «протилежного боку» в храм відспівати спільного родича-покійника і «вигнанці», на знак протесту, привезли тіло чоловіка у труні до обласного центру. Там воно кілька днів лежало біля будівлі обласної ради і ОДА. Зараз важливо уникнути таких випадків. Бо це точно немає нічого спільного ні з вірою, ні з Богом.
…Закон вступає в силу з дня, наступного за днем його опублікування. Але, на даний час, підписання закону заблоковано двома проектами постанов депутатів з фракції «Опозиційний блок», котрі консолідовано не голосують за рішення щодо підтримки української армії, Томосу і будь-яких рішень щодо визнання Росії агресором. Та це – тимчасова проблема, парламент, вочевидь, не підтримає ті два проекти екс-регіоналів по скасування закону про зміну підлеглості релігійних громад, і Парубій його підпише та передасть на підпис президенту.
Однак ми знову отримали чергову міну уповільненої дії на майбутнє. Адже, насправді, закон було ухвалено з багатьма порушеннями Регламенту Ради, і доопрацьовувався він з порушеннями, і ухвалювався – також з порушенням процедури. А, значить, далі буде звернення антиукраїнських сил українського парламенту до Конституційного суду. Про це вже заявили депутати з фракції «Опозиційний блок». А після розгляду відповідних скарг у КС, ми цілком можемо отримати рішення про визнання закону таким, що ухвалений з порушеннями, і він буде визнаний неконституційним. А прикладів у нас вже є немало. Особливо подібний сценарій виглядає реалістично при зміні влади після президенських і парламентських виборів.
Завжди дивує, чому нинішній владі все подобається робити абияк. Давно всі знали, що «церковне питання» треба вирішувати – але не «завалили» старий законопроект 2016 року, щоб розчистити поле для нового закону і спокійно пройти з ним усю процедуру.
Огидно, коли політики плутають духовне з передвиборчим
Хоча, відповідь наразі відома. Бо завжди виникають проблеми там, де починається політика, а, особливо, коли йдеться про передвиборчі перегони. Огидно, коли політики плутають духовне з передвиборчим і не думають про те, що, намагаючись якомога швидше витиснути максимум електоральних дивідендів з кожної події – вони ж своїми руками гроблять те, що стало і їх досягненням. Порошенко справді багато зробив для отримання Томосу українською церквою. Але ПЦУ точно не розшифровується як порошенківська церква України. Возити по Україні під час виборчої кампанії предстоятеля єдиної помісної Православній церкві України Епіфанія в ролі, по суті, агітатора – смердить душком російським, коли церква працює обслугою влади.
Важливо, щоб працював закон і не було допущено протистояння на релігійному ґрунті. Бо Росія і її прибічники в Україні зацікавлені саме в крові і протистоянні. І саме цим нас лякають. Хоча насправді, як і завжди, будь яке протистояння, якщо і станеться, йтиме не за віру і не за Бога – а за гроші, величезні потоки папірців, котрі циркулюють у церковній сфері.
Надія Пришляк
