В Україні розпочався черговий наступ на бурштинову мафію. Чи матиме він ефект попередніх?

Петро Хромих
16:34, 15 серпня 2019
Політика
1856 0
Думка

Цей тиждень в Україні розпочався з чергового наступу на вітчизняну бурштинову мафію. За всю історію незалежної держави подібних заходів доводилося спостерігати чимало, але категоричності висловлювань та рішучості дій з боку вищого керівництва держави спостерігати не доводилося.

На нараді за участі президента Володимира Зеленського було поставлене завдання зняти з роботи очільників поліції в тих районах, в яких процвітає підпільний бурштиновий промисел. Пригадується, на Рівненщині цей етап вже проходили. У 2016 році під час спланованої операції із запобігання незаконному видобутку бурштину було перевірено понад 120 точок можливого зберігання «сонячного каміння», затримано високопосадовця прокуратури області, ряд керівників правоохоронних органів…

А що після цього?

Затриманих згодом відпустили, на їх посади прийшли інші, а підпільний бурштиновий бізнес далі процвітає.

Не забуто й те, як попередник нинішнього президента на всю країну поставив завдання навести лад з нелегальним видобутком бурштину «протягом двох тижнів». І що?

Загалом, те, що на Рівненському поліссі наразі можливо припинити незаконний видобуток бурштину, може стверджувати або людина, яка не знає специфіки краю, або та, яка лукавить. Вже не повернуться, мабуть, поліщуки до тих часів, коли мотоцикл з коляскою чи «Москвич» вважалися у селі розкішшю. Та й селами населені пункти, в яких проживають бурштинокопачі, вже важко назвати: «хатинки», не гірші за ті, що на околицях Києва, у кожному дворі стоїть джип чи інше престижне авто… Та й іншої роботи людям ніхто поки що не запропонує – колгоспів уже немає, а на заробітки в Росію чи Польщу, як ще кілька років тому, їхати у багатьох місцевих бажання немає.

На нараді за участі президента Володимира Зеленського було поставлене завдання зняти з роботи очільників поліції в тих районах, в яких процвітає підпільний бурштиновий промисел

На понеділковій нараді в Житомирі підкреслювалося, що в Україні є державні підприємства для видобутку бурштину, але декларують вони збитковість. На одному з них (підприємстві «Укрбурштин») автору цих рядків довелося побувати під час урочистої церемонії початку його роботи. Було це в Клесові Сарненського району. Робітників набирали з-поміж місцевих. Після того, як перше здобуте за державний кошт «сонячне каміння» відзняли запрошені на подію представники ЗМІ, колектив кар’єру ознайомили зі штатним розписом. Мажорний настрій у працівників тоді одразу зник – зарплати виявилися мізерними. Тож не дивно, що місцевий люд знову пішов у ліси.

Втім, якщо раніше просто копали лопатами, то тепер бурштин вимивають, що загрожує вже екологічною катастрофою.

Як рішення цієї проблемної ситуації спеціалісти радять узаконити старательську діяльність з обов’язковою рекультивацією місць видобутку. Останнє має фінансуватися за кошт тих же старателів і контролюватися місцевою владою. І, до речі, на цьому наполягали самі бурштинокопачі на позачерговій сесії Рівненської облради, скликаної після кривавих подій 9 травня 2014 року в Урочищі Гальбин Сарненського району. Нагадаю, тоді кілька десятків озброєних людей приїхали на Рівненщину та намагалися «відтиснути» у місцевих бурштиновий бізнес. Так ось, стосовно пропозиції старателів, її владні структури так і не розглянули. Мабуть, комусь це невигідно.

Тим часом в області раз по разу проходять радикальні акції. Наприклад, 18 березня 2017 року бурштинокопачі на вісім годин перекрили трасу міжнародного значення «Київ-Ковель». Понад сто людей у балаклавах у селі Федорівка Сарненського району безперервно ходили пішохідним переходом і не пропускали машини. Протестувальники вимагали безперешкодного видобутку бурштину та звільнення затриманого 43-річного жителя смт Клесів, причетного до масових заворушень на Сарненщині, коли стріляли в поліцейського.

Втім, якщо ж все-таки старательську діяльність узаконять, то виникне кілька проблемних питань

Як стверджують правоохоронці, за кілька днів до того, неподалік Клесова, сили Нацполіції під час відпрацювання району виявили дві мотопомпи. Однак, доставити їх у відділ поліції завадили майже 25 агресивно налаштованих чоловіків. Вони почали кидати каміння у бік поліцейських і погрожували підпалити службове авто. На неодноразові вимоги правоохоронців залишити місце події та не перешкоджати виконанню службових обов’язків, невідомі не реагували, а навпаки, почали стріляти у бік поліцейських. Одна з гумових куль влучила в бронежилет працівника поліції… А за місяць до цієї події парламент у черговий раз провалив розгляд законопроекту, який передбачав легалізацію видобутку бурштину.

Втім, якщо ж все-таки старательську діяльність узаконять, то виникне кілька проблемних питань.

Перше – розподіл ділянок. Як свідчить досвід, на Рівненщині ця справа не обійдеться без скандалів. Принаймні досі на сесіях обласної ради саме так і було. Активісти цілком прозоро натякають, що підприємства, зацікавлені у наданні дозволів на виділення бурштинових ділянок, банально задобрюють депутатів. Тому радять цю функцію передати на місця. Мотивують тим, що свої зі своїми розберуться.

Друге – реалізація видобутого. Самі місцеві ладні продавати державі бурштин, але за умови, що вона даватиме ціну не меншу, ніж нині пропонують перекупники. Тим самим, вибити ґрунт з-під ніг останніх. А обсяги в перекупників є значними. Приміром, наприкінці серпня 2018 року, під час проведення обшуку в селі Біла Криниця, що неподалік Рівного, правоохоронці виявили майже 200 кілограмів бурштину-сирцю різних фракцій, орієнтовною вартістю 2,8 мільйона гривень. Місцевий житель зберігав мішки з бурштином у гаражі, підвальному приміщенні та на горищі.

Третя проблема – зберігання викупленого в старателів (за умови, коли це стане реальністю) бурштину. На Рівненщині крадуть «сонячне каміння» навіть з приміщень, що охороняються правоохоронцями. Варто пригадати, як ще у листопаді 2014 року в ЗМІ повідомлялося, що невідомі особи обікрали приміщення УМВС України в Рівненській області і викрали з кабінету слідчого управління понад 130 кілограмів каміння, «зовні схожого на бурштин-сирець», а також купюри номіналом по сто одиниць, на загальну суму вісімдесят тисяч, «зовні схожих на долари США».

Про те, чи за ці роки знайшли той бурштин і долари, інформації – нуль.

Словом, боротьба з бурштиновою мафією – складний процес, і дуже багато впливових людей у ньому зав’язано. Причому, районні начальники поліції у цьому питанні далеко не головні. Звісно, починати з когось потрібно. Можливо, що й з них. Та треба йти далі - все вище і вище.

Петро Хромих

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter