ПАРЄ може запроваджувати санкції проти країн, які порушують її принципи і цінності / фото Council of Europe/ Ellen Wuibaux

У Парламентській асамблеї Ради Європи змінили процедуру запровадження санкцій проти країн, які порушують принципи і цінності Ради Європи.

Відповідну доповідь було підтримано на зимовій сесії Асамблеї у Страсбурзі.

"За" відповідне рішення проголосували 109 представників делегацій у сесійній залі Асамблеї, виступили "проти" - 24 і "утримались" - 30.

Відео дня

Зокрема, Асамблея підтримала створення додаткової (взаємодоповнюючої) спільної процедури, відповідно до якої два статутних органи Ради Європи - Комітет міністрів і ПАРЄ - проводять консультації у зв'язку із серйозними порушеннями однією з країн-членів її статутних зобов'язань.

Зазначається, що головна мета додаткової спільної процедури полягає у тому, щоби за допомогою конструктивного діалогу і співпраці добитися виконання країнами-членами зобов'язань і принципів Ради Європи шляхом уникнення запровадження санкцій.

Також визначено, що процедура має стосуватися найбільш серйозних порушень фундаментальних принципів і цінностей, закріплених в статуті Ради Європи.

Крім того, процедура може бути ініційована як Комітетом міністрів, Асамблеєю, так і генеральним секретарем ПАРЄ, і усі три сторони можуть брати участь у відповідному процесі.

Читайте такожРосіянам, які голосували за анексію Криму, дозволили працювати в ПАРЄ

При цьому передбачається, що до того часу, як буде ухвалено певне рішення, усі три сторони мають консультувати одна одну. Також вимагається активна участь на усіх стадіях цього процесу країни, яка порушила зобов'язання, щоб за допомогою конструктивного діалогу і співпраці повернутися до ситуації, коли зобов'язання і принципи організації не порушуються.

У підтриманій доповіді наголошується, що кожна країна, яка порушує статутні зобов'язання, має "здійснити кроки, аби врегулювати ситуацію".

При цьому, для того, щоб нова процедура була запущена з ініціативи Асамблеї, відповідні рекомендації повинні набрати у сесійній залі більшість у дві третини голосів.

Після ініціювання однією зі сторін процедури впродовж чотирьох тижнів має відбутися зустріч голови Комітету міністрів, президента ПАРЄ і генерального секретаря Ради Європи. Також має відбутися візит спільної місії високого рівня до країни-порушниці для прояснення ситуації. Потім президент ПАРЄ має підготувати доповідь на основі результатів візиту місії і представити її Бюро Асамблеї. Надалі, якщо порушення не будуть усунені, впродовж восьми тижнів після пропозицій Комітету міністрів і ПАРЄ та після консультацій з країною-порушницею генеральний секретар РЄ має підготувати "дорожню карту" з пропозицією щодо тих заходів, які має здійснити країна-порушниця. Також передбачається, що на впровадження "дорожньої карти" знадобиться 9 місяців.

Водночас, якщо після проходження усього процесу країна-порушниця не повернулася до дотримання принципів Ради Європи, Комітет міністрів після консультацій з ПАРЄ має запустити останню стадію процедури, а саме розглянути можливість тимчасового позбавлення країни-порушниці права на представництво або просити цю країну вийти зі складу Ради Європи.

Читайте такожГенсек Ради Європи заявила, що російські гроші допомогли організації працювати

Всі поправки України до тексту цієї резолюції були відхилені.

Як повідомляв УНІАН, у квітні 2014 року ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу і виключила її представників з усіх керівних органів асамблеї у зв'язку з анексією Криму. У зв’язку з цим Росія не платила внески до Ради Європи з червня 2017 року. Такі дії Росії чимало членів ПАРЄ і політиків назвали шантажем.

25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію "Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування". Документ підтримали 118 парламентаріїв, проти були 62, 10 утрималися. У зв'язку з цим рішенням механізм запровадження санкцій, який в ПАРЄ діяв до цього, скасовано.

26 червня у ПАРЄ підтримали резолюцію про затвердження повноважень делегації Російської Федерації без запровадження жодних санкцій. “За” відповідну резолюцію проголосували 116 парламентаріїв, “проти” - 62, 15 “утрималися”.