Курйозною була ситуація, коли президент України Петро Порошенко, прийшовши на засідання Конституційної комісії, всім подякував за підготовку змін до Конституції в частині децентралізації. І так ненав’язливо поцікавився, чи не буде процедури урочистого вручення йому тексту. Його жарт оцінили, але урочистості не відбулося: голова Верховної Ради Володимир Гройсман відповів, що текст буде передано «в найкоротший термін», оскільки “були ще висловлені певні технічні питання, які потребують врегулювання, а також будуть зафіксовані особливі думки членів комісії щодо запропонованих норм”.
Конституційна комісія більшістю голосів вирішила спрямувати законопроект на розгляд президентові. Щоправда, з голосуванням були нюанси: заступнику голови Верховної Ради України Оксані Сироїд довелося виправдовуватися, що вона голосувала не «проти», а «утрималася». До речі, вона і до Веніціанської комісії писала листа з альтернативним висновком стосовно проекту змін до Конституції в частині децентралізації. І неодноразово заявляла, що проект взагалі незрозуміло ким був написаний. У Facebook ще 17 червня вона написала, що група робоча група з децентралізації Конституційної комісії «після 2 засідань вже більше місяця не збиралася», а запропонований текст, за словами голови Комісії, підготував «секретаріат групи».
«Хто формував такий «секретаріат», хто були члени цього «секретаріату» і коли та як він працював – невідомо», - писала тоді пані Оксана. При цьому натякаючи недвозначно, що автори тесту отаборилися в Адміністрації Президента, оскільки йдеться про «суттєву концентрацію повноважень Президента». До речі, ряд її зауважень повторила і Венеціанська комісія. Зокрема, з приводу призначення префектів.
У першому варіанті змін до Основного Закону вони призначалися на посаду президентом України за поданням уряду, а звільнялись самостійно главою держави, проте, вже в нинішньому варіанті, префектів у областях та районах призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України президент України. До речі, першому президенту України категорично не подобається оте слово – префект. Кравчук каже: “Для мене це національно-історичне питання, а не смакове, для мене це питання національної честі і гідності. І хотів би, щоб ми доручили експертам знайти український відповідник цій назві”.
Чимало списів зламано і на питанні щодо права президента України зупиняти повноваження місцевих рад в разі порушення ними Конституції України. На жаль, події на сході показали, що, в принципі, такі повноваження мусять бути, щоб сепаратистська саранча не розповзалася по Україні. В той же час, всі усвідомлюють, що президенту може сподобатися розпускати ради, мотивуючи це загрозою цілісності України. І тут справді мають бути запобіжники у вигляді чітко визначених норм, коли такі крайні заходи можуть бути застосовані. На даний час норма виписана так, що «у разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності, національній безпеці, президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого». При цьому КС розглядає таке звернення невідкладно. Якщо визнається правота президента, то акт скасовується, а повноваження тих, хто його ухвалюють припиняються та мають бути призначені позачергові вибори. Але ніде не виписана норма відповідальності президента у разі, якщо його страхи виявляться безпідставними.
Тут справді все неоднозначно, бо складається враження, що ми апріорі признаємо, що президент безгрішний і не може помилятися. Як в анекдоті про начальника, який завжди правий. Якщо припустити ситуацію, що починається в регіонах протестний рух проти нинішньої влади і місцеві ради стають на бік громадян, то під формулювання загроза національній безпеці можна приписати все, що хочеш, наприклад, протести проти високих тарифів також підпадають під це визначення, бо ж їх можна трактувати як роботу на користь агресора, тобто Росії. Звичайно, що у страху очі великі, але відкидати такі ризики як несуттєві, не варто.
Чимало питань було і навколо необхідності згадування в проекті питання щодо особливого статусу Донецької та Луганської областей. Тут декілька підходів. Поки що записано в Перехідних положеннях законопроекту, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей визначаються законом про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей». Це сприйнято неоднозначно. Сироїд виступала, щоб внести норму до Конституції, що зміни до законодавства щодо статусу окремих адміністративно-територіальних одиниць ухвалюються щонайменше двома третинами від складу ВР, тобто мінімум 300 голосів. Саме така норма передбачена для конституційних змін. Народний депутат України, член Конституційної комісії Леонід Ємець (фракція «Народний фронт») наголошує, що має окрему думку з цього питання. Він проти відображення питань щодо Донбасу навіть в перехідних положеннях Конституції. Крім того, в нього є зауваження і «щодо назви посади префекта і його повноважень та щодо ліквідації районних в місті рад».
«Окрему думку буде викладено письмово аби президент знав, що дискусію буде продовжено в парламенті», - зазначає Ємець.
Порошенко пішов з будівлі ВР без тексту погоджених змін до Конституції, але при цьому досить сміливо пообіцяв вже на наступному тижні внести до парламенту України проект змін до Конституції в частині децентралізації.
Запасаємося морозивом, попкорном, насінням. Про 226 голосів не йдеться. Це не проблема. Але цифра 300 – саме стільки потрібно для зміни Основного Закону – на даний час є примарною. Хоча, ймовірно, у Порошенка знайдуться «аргументи» для політичних сил перед місцевими виборами. Ці «аргументи» вже спрацювали при ухваленні в першому читанні законопроекту про місцеві вибори.
До осені, тобто, до наступної сесії парламенту, коли можна ухвалювати конституційні зміни остаточно, часу залишається не багато. На цій сесії, тобто, до 17 липня, ще треба провести в парламенті голосування в мінімум 226 голосів для направлення проекту на висновок Конституційного суду. А вже восени і курчат рахуватимемо.
Надія Пришляк
