Життя любить спростовувати версію про те, що тебе вже нічого не може здивувати. Коли виходиш з дому і бачиш свою машину без обох номерів, то з пришелепкуватим виглядом починаєш шукати, де ж вони випали. Потроху ступор проходить і телефонуєш в поліцію, бо розумієш, що два номери одночасно не могли загубитися з машини, яка не виїжджала тиждень. Та й обмежувальні планки, які валяються поряд з авто, свідчать про те, що комусь твої номери були потрібні більше, ніж тобі. Ще одне підтвердження версії крадіжки - машина, яка була припаркована поряд з твоєю, також залишилася безномерною.
Красиві як з фото поліцейські під’їжджають за 20 хвилин. Пишеш заяву, але із розмови з правоохоронцями розумієш, що справа з розшуку номерів - безперспективна.
Спочатку шукаємо записку (звичайно, не любовну, а з вимаганням грошей за повернення номерів). Поліцейський разом зі мною заповзає під машину, шукаємо під капотом та в інших малоймовірних місцях. Але квест не вдається. Дрібним почерком нічого ніхто не написав. Отже, версія про викуп номерів відпадає.
Варіант, що перейшла дорогу комусь із сусідів і дістала людей настільки, що вони помстилися, також малоймовірна. Тим більше, що є іще один постраждалий від крадіїв власник. Тому, навряд знайшовся один месник на нас двох.
Версія про неправильне паркування також відпадає - машина не стояла в зеленій зоні, не перекривала прохід пішоходів чи проїзд транспорту. Крім того, в ряд було припарковано понад 10 машин, а постраждало лише дві. Таким чином, пояснень ситуації може бути багато, але, скоріш за все, наші номери просто були менш захищені від крадіжки – лишень внесені в рамку, тому знімалися за кілька секунд.
На жаль, найбільш вірогідна версія, що номерні знаки вкрали для того, щоб використати їх в якихось протизаконних діях. Чесно кажучи, не найкраще варіант в цій історії.
Безперспективно почекавши кілька днів на дзвінок «друга», який, можливо, все-таки повернув би номери за гроші, довелося шукати вихід з ситуації (щоб уникнути можливих неприємностей в майбутньому, якщо номера «засвітяться» в якійсь брудній справі). Варіантів є два - заміна номера, а, відповідно, і документів на інший, або виготовлення дублікату. Перший морально прийнятніший, бо ти знатимеш, що ти не відповідаєш за події, які можуть статися з викраденими табличками, але більш клопіткий, довший за часом та дорожчий. Щодо другого, то і тут є нюанси - бо тепер доведеться возитися з довідками з поліції.
Виготовлення двох стандартних номерів в Києві складає близько 500 гривень і отримати їх можна за декілька годин. З довідкою складніше. Дільничний разом з тобою пише протокол, де ти не стверджуєш, що номерні знаки з твого авто вкрали, щоб не продовжувати кримінальне провадження. Формулювання змінюється на інше, мовляв, ти, можливо, маєш проблеми з уважністю і зовсім не факт, що не загубила номерні знаки сама. В результаті, за декілька днів отримуєш довідку, що твої номера проблемні. І завжди маєш на увазі, що десь в подорожі можуть виникнути конфліктні ситуації, адже номери реєструвалися як вкрадені.
Загалом, ця неприємність познайомила мене з таким бізнесом в Україні як викраденням номерів. Поліцейські розказали, що, в основному, за повернення простих номерів викрадачі вимагають від 200 гривень. За іменні номери сума «викупу» значно зростає. Крім того досить розповсюджена крадіжка іноземних номерів і суми за їх викуп дуже високі – від тисячі гривень. Такі крадіжки часто відбуваються в областях неподалік кордону. Іноземців ставлять в умови, коли немає вибору, адже треба виїжджати з країни, номери переоформити за кілька годин неможливо, і тому злодії деруть з потерпілих втридорога.
Поліцейські розказали, що, в основному, за повернення простих номерів викрадачі вимагають від 200 гривень. За іменні номери сума «викупу» значно зростає
До речі, якщо вже потрапите у таку халепу, але буде записка від крадіїв, спробуйте стати нишпоркою. Бо, у таких випадках, номери часто ховають недалеко від машини. Правда, є шанс, що коли заплатити гроші на рахунки з записки, то і гроші втратиш, і номери не повернеш.
Поліцейські розповідають, що затримання таких злодіїв є досить складна справа. Найчастіше до крадіжки безпосередньо номера залучаються неповнолітні. Та й з доказовою базою тут не просто, адже треба спіймати на місці крадіжки, бо інакше - спробуй спростувати байку про те, що номера були знайдені. Для себе розумію чітко, що без «даху» такий «бізнес» не процвітав би.
Втім, жоден метод захисту не є на сто відсотків дієвим
Банальне висловлювання про те, що порятунок потопаючих, справа рук самих потопаючих, в даній ситуації актуальний. Наприклад, відтепер у мене є пунктик: роздивлятися кріплення номерів на припаркованих машинах. І візуальне спостереження свідчить, що близько 30% номерних знаків взагалі не захищені. Тобто, як і у мене, просто вставлені в касету. Ще десь 50% захищені різного роду кріпленнями. У решти є більш «круті» методи захисту, зокрема, так звані «гвинти-секрети», відкрутити які можна тільки за допомогою спеціального ключа, номерні сигналізації.
Втім, жоден метод захисту не є на сто відсотків дієвим. Бо зняти номера можна при будь-якому варіанті захисту, але кожен більш складний варіант захисту забирає у злодія час. То ж, він шукатиме менш проблемний варіант, ніж у вашої машини.
Попри все, у моєму випадку пізнання такого виду «бізнесу» в Україні, виробило звичку: кожного ранку дивитися, чи на місці номерні знаки в автомобіля. Й, до речі, не тільки у своїй машині.
Надія Пришляк
