Президент України Віктор ЮЩЕНКО затвердив Стратегію національної безпеки України.

Про це йдеться в Указі Президента, опублікованому на його офіційному сайті.

Президент доручив Кабінету Міністрів забезпечити виконання стратегії, а секретарю Ради національної безпеки та оборони інформувати Президента про стан її реалізації.

Відео дня

Як повідомляється на офіційному сайті Президента, Стратегію вперше розроблено відповідно до Указу Президента України від 5 вересня 2006 року № 737 та Розпорядження Президента України від 20 лютого 2006 року № 32 на виконання частини другої статті 2 Закону України «Про основи національної безпеки України», якою встановлено, що Стратегія національної безпеки України затверджується Президентом України.

Стратегія підтверджує необхідність подальшого утвердження демократичних цінностей в країні, продовження економічних трансформацій, реалізації завдань європейської та євроатлантичної інтеграції держави. Її реалізація позитивно вплине на якість планування державної політики національної безпеки, узгодженість практичних дій щодо забезпечення захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Положення Стратегії ґрунтуються на пріоритетності прав і свобод людини та громадянина, верховенства права, які розглядаються як основоположні принципи національної безпеки. Вперше однією з найактуальніших для національної безпеки проблем визначається завдання забезпечення національної єдності та соборності Української держави.

Стратегія враховує зростаючу динаміку сучасного світу, необхідність адекватного реагування на зовнішні і внутрішні загрози та виклики, що нерідко мають глобальний характер. При цьому проаналізовано весь комплекс проблем забезпечення національної безпеки у зовнішньо- та внутрішньополітичній, воєнній, економічній, інформаційній, гуманітарній та соціальній сферах, зафіксовано стан і спрямованість реформування сектору безпеки.

Стратегія національної безпеки визначає цілі та напрями державної політики національної безпеки на середньострокову та короткострокову перспективу і є своєрідною «дорожньою картою» для комплексного планування діяльності органів державної влади у сфері внутрішньої та зовнішньої політики на основі національних інтересів, розробки перспективних взаємоузгоджених планів та програм.