У Міністерстві фінансів України вважають абсурдною ідею лідера БЮТ Юлії ТИМОШЕНКО прив’язати тарифи на комунальні послуги до зростання середньої зарплати.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби Мінфіну, розміщеному на офіційному сайті міністерства.
У повідомленні зазначається, що “в усному мовленні Юлії ТИМОШЕНКО є одна (щоправда, далеко не єдина) невиправна помилка: замість «голосування» вона вимовляє «галасування», що українською означає «безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір». Виходить дуже символічно, коли пані ТИМОШЕНКО заявляє: наша фракція галасувала, наприклад, за зміни до Закону про житлово-комунальні послуги”.
Прес-служба Мінфіну цитує слова лідера БЮТ під час програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV 9 лютого, коли вона пояснює основний зміст внесеного блоком законопроекту щодо тарифів на послуги ЖКГ: «Тільки 20% від доходу родини дайте можливість тратити на комунальні послуги. Якщо більше, то дотуйте без довідок. Є дохід родини – значить, дотуйте. І третя позиція – не піднімати житлово-комунальні тарифи на більше, ніж піднімається середня заробітна плата».
У Мінфіні вважають, що висловлена Ю.ТИМОШЕНКО ідея обмежити максимальний розмір комунальних платежів 20% сукупного доходу родини, по-перше, означає, що ситуація погіршиться для сотень тисяч найбільш незахищених сімей. Адже з 1 січня 2007 року жодна родина в Україні уже не платить за житлово-комунальні послуги більше 20% сукупного доходу, наголошують у міністерстві.
Водночас малозабезпечені родини непрацездатних громадян, інваліди й пенсіонери платять не більше 15% сукупного доходу. Це визначено постановою Кабінету міністрів від 10 січня 2007 р. № 3, де сказано: “Якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні (будинку), осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) громадянина не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива — 15 відсотків річного сукупного доходу”, нагадують у міністерстві.
По-друге, наголошують у Мінфіні, ідея прив’язати тарифи до зростання середньої заробітної плати – “це все одно, що призначати лікування, виходячи із середньої температури хворих у лікарні”. “З економічної точки зору це абсурд, адже головна складова тарифів – ціни на імпортовані енергоносії аж ніяк не пов’язані з заробітною платою в Україні. А з точки зору соціальної – це пастка: адже, навіть коли можна було б знизити тарифи внаслідок, наприклад, зниження цін на енергоносії або енергозаощадження, ТИМОШЕНКО пропонує все одно піднімати тарифи з ростом зарплати, який, безумовно, відбуватиметься”, - переконані у Міністерстві фінансів.
По-третє, щодо ідеї розширити повноваження Національної комісії регулювання електроенергетики до централізованого визначення цін і тарифів на усі житлово-комунальні послуги. Житлово-комунальні тарифи включають в себе близько 30 видів послуг, в тому числі такі специфічні, повністю залежні від місцевих умов, як вивіз сміття, прибирання прибудинкових територій, квартирна плата, утримання ліфтів. Наприклад, у Києві витрати на такі послуги набагато вищі, ніж в райцентрі, і “зрівнялівка” призведе до того, що одні підприємства ЖКГ стануть банкрутами, а інші отримають невиправдані прибутки. Централізоване регулювання тарифів на ці послуги суперечить економічній логіці ціноутворення, порушує конституційні повноваження органів місцевого самоврядування, блокує проведення реформи ЖКГ і залучення в цю сферу на конкурентних умовах приватного капіталу. Більше того, з таким підходом до регулювання цін й тарифів Україну до Європи ніколи не візьмуть, - підкреслюють у Мінфіні.
Таким чином, підсумовується у повідомленні міністерства, втілення ідей Ю.ТИМОШЕНКО означало б дуже суттєве для малозабезпечених родин підвищення плати за послуги ЖКГ (вони платили б на 5% більше, ніж передбачено чинними соціальними гарантіями), а також абсолютно антиекономічне, фактично свавільне підвищення тарифів автоматично з підвищенням середньої заробітної плати.
Натомість, нагадують у Мінфіні, уряд ще наприкінці минулого року спростив порядок отримання субсидій, визначивши, що вони надаються на підставі лише довідок про сукупний дохід зареєстрованих у квартирі осіб. Водночас по всій країні відбувається ретельна перевірка обгрунтованості встановлених тарифів, і місцева влада, як, наприклад, у Києві, прислухається до висновків урядових фахівців щодо необхідності зниження тарифів.
Мінфін підсумовує, що Верховна Рада України відмовилась підтримати “авантюрні пропозиції БЮТ, голосуванням більшості подолала галасування опозиції, яка досі не здатна знайти нішу конструктивної законодавчої роботи”.
Як повідомляв УНІАН, 9 лютого Верховна Рада України не підтримала проект закону «Про житлово-комунальні послуги», внесений БЮТ. У першому читанні за проект закону проголосували 198 народних депутатів з 435, зареєстрованих у сесійній залі.
Проектом закону, розробленим лідером БЮТ Ю.ТИМОШЕНКО та членом фракції БЮТ Ольгою БОДНАР, зокрема, пропонувалося, щоб рівень підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги не перевищував темпів зростання середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки за останній календарний рік. Проектом закону також передбачалося, що сума, сплачена за житлово-комунальні послуги, не може перевищувати 20% від сукупного доходу кожної конкретної родини.
ВР України також відмовилася направити даний проект закону на доопрацювання.
