Експерти позитивно оцінюють перехід ряду опозиційних політиків у владу, оскільки політики несуть відповідальність перед народом, а не перед партіями.
Про це свідчать передані УНІАН результати експертного опитування серед українських і міжнародних експертів, проведеного Інститутом Горшеніна стосовно того, що за останні декілька років ряд політиків, які були раніше в опозиції (приміром, Раїса БОГАТИРЬОВА, Сергій ТІГІПКО, Андрій ПОРТНОВ та інші) починали співпрацювати з владою.
Як зазначають експерти Інституту Горшеніна, їхнє дослідження показує, що українці втомилися від протистояння політичних сил і хотіли б, щоб українські політики, незалежно від того, представляють вони владу або опозицію, працювали спільно над покращенням життя в країні.
Так, заступник представника України при Європейському Союзі Василь ФІЛІПЧУК, говорячи про європейські політичні традиції й відносини між опозицією та владою, зазначив, що приклади співпраці політиків, які раніше були опозиціонерами, з владою задля розвитку країни не є винятком у європейській політиці. "Місяць тому Едвард МАКМІЛЛАН-СКОТТ, який не просто був членом британської консервативної партії, а керівником фракції в Європарламенті, залишив британських консерваторів і пішов до ліберал-демократів. Не можу не пригадати одну із поважаних європейських політиків - баронесу Ему НІКОЛСОН, яка зробила серйозну кар`єру в партії британських консерваторів й обіймала низку високих посад у британській політиці та Європарламенті, що їй не перешкодило досить несподівано перейти в партію опонентів», - зазначив він.
За словами В.ФІЛІПЧУКА, в правилах процедури Європарламенту чітко вказано, що депутати мають “незобов`язуючий мандат”, іншими словами - вони безпосередньо несуть відповідальність виключно перед своїми виборцями, а не перед партіями, тому ніхто не має права забороняти парламентаріям змінювати парламентську фракцію або свою партійну приналежність. «Будь-яка спроба запровадити такі обмеження, в моєму розумінні, серйозно суперечила б європейській політичній культурі. У правилах процедури Європарламенту чітко записано, що депутат не може отримувати ні від кого будь-яких інструкцій, і не може бути зв`язаним "обов`язковим мандатом", - підкреслив експерт. На його думку, навіть спроба партії обмежити волю парламентарія стала б негайно політичним скандалом. «Політик несе відповідальність виключно перед виборцями, а не перед партіями або партійними лідерами, й лише виборці можуть судити його - своєю підтримкою або непідтримкою на наступних виборах - за його дії", - заявив В.ФІЛІПЧУК.
Народний депутат України від Партії регіонів Олена БОНДАРЕНКО також позитивно оцінює консолідацію політичних сил. «Що стосується консолідації – можу не без гордості сказати, що «регіонали» завжди демонстрували позитивні напрямки й завжди йшли шляхом творення та об`єднання. Тому об`єднання таких людей, як С.ТІГІПКО, А.ПОРТНОВ та інших із нашою політичною силою – це дуже добре», - підкреслила депутат. Вона розцінює це як демонстрацію послідовності й традиційності в політичному майбутньому партії. «Чого не скажеш, припустимо, про наших політичних опонентів, які таких традицій не демонстрували ніколи», - сказала О.БОНДАРЕНКО.
У свою чергу лідер опозиційного руху «Солідарність» (Росія) Борис НЄМЦОВ вважає, що процеси співпраці представників опозиції та влади – це життя. «Не буває вічних друзів і вічних ворогів. Але не треба всім об`єднуватися. Повинна бути сильна опозиція. Чим сильнішою буде опозиція, тим здоровішою буде Україна», - зазначив російський політик.
Президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ висловив думку, що результат досліджень, отриманий Інститутом Горшеніна, цілком закономірний і очікуваний. За його словами, за час дії попередньої влади українці були свідками перманентного конфлікту й протистояння між Президентом і урядом. «Така ситуація неможлива навіть із погляду теорії управління, тому що у виконавчої влади повинен бути один начальник. Якщо система одержує якісь два різні імпульси – вона не виконує жодного. Ви знаєте, наші люди вважають, що влада все-таки повинна діяти, а не постійно лаятися в телевізорі», - підкреслив експерт.
І.ЖДАНОВ додав, що люди не розбираються в питаннях розподілу влади, вони обирають Президента, парламент і вважають, що всі повинні працювати разом для того, щоб жити в країні було добре. «Тому коли почалося створення управлінської вертикалі під егідою новообраного глави держави, я думаю, що люди це абсолютно позитивно сприйняли, їм набридли сварки й конфлікти», - заявив експерт.
Стосовно переходу у владу політиків, які раніше були опозиціонерами, І.ЖДАНОВ зазначив: «У кожного був свій бекграунд, своя політична історія. Ми знаємо, що Сергій Леонідович (ТІГІПКО) керував штабом Віктора ЯНУКОВИЧА в 2004 році. Я думаю, що його електоральна підтримка базується в основному все-таки на східних, південних регіонах України, частково – на центральних регіонах України. Тому такий крок політика, я думаю, був сприйнятий достатньо позитивно тими виборцями, які його підтримують. Якщо говорити про А.ПОРТНОВА – його політична доля була пов`язана з БЮТ. Подивимося, яка концепція судової реформи – про що говорив сам А.ПОРТНОВ – буде запропонована. Я думаю, перш за все, цим визначатиметься ставлення до цього політика, який зараз є заступником глави Адміністрації Президента. Якщо ми дійсно побачимо судово-правову реформу, яка дозволяє зробити суди незалежними при ухваленні рішення, але одночасно відповідальними перед громадянами за неправове рішення – можна буде тільки аплодувати», - вважає І.ЖДАНОВ.
