Про це заявила дружина екс-міністра Ірина Луценко в інтерв’ю УНІАН.
За словами І.Луценко, екс-міністру, швидше за все, доведеться відбути у тюрмі всі чотири роки. «Я на 99% впевнена в цьому. Не хочу цього, але розумію, що так буде, - говорить І.Луценко. - Це дуже важко і боляче усвідомлювати. Жодним чином не вбачаю натяку, що його випустять чи влада піде на якісь поблажки. Які б міжнародні інституції не наполягали на цьому, які б рішення не приймав Європейський суд з прав людини – до виборів Президента Луценко не повернеться додому. Але ми не маємо наміру здаватись, ми захищатимемося і відстоюватимемо свою правоту до кінця. Я маю свою «дорожню карту» дій в цій ситуацій, якої і дотримуватимусь. Моя кінцева мета – повна реабілітація чоловіка як посадовця і політика».
На зауваження про те, що теоретично є можливість звільнитись достроково, І.Луценко відповіла: «Так, але вироки Луценку – це особиста помста однієї людини, тому вийде він 26 грудня 2014 року. Ще два повних роки у неволі попереду. Умовно-дострокового звільнення у нього не буде, оскільки в колонії йому вже намалювали дві догани у намаганні догодити у доведенні гасла «Луценко сидітиме попри все». За те, що він вимагав забезпечення свого права на телефонний зв'язок, на зустрічі із захисниками, на короткострокові зустрічі. Керівництво колонії через провокації створило штучну ситуацію, оббрехавши Луценка. Юру провокують постійно, щоб не дати йому можливість скористатися умовно-достроковим звільненням. Для скасування однієї лише догани потрібно півроку відсидіти у звичному режимі».
Коментуючи те, що 22 листопада Апеляційний суд Києва залишив без змін вирок Ю.Луценку у справі про організацію незаконного стеження, І.Луценко сказала, що не мала жодних ілюзій, що апеляцію її чоловіка буде задоволено: «Не мала жодної ілюзії. Навпаки, я розуміла, що вони навмисне хочуть додатково Юру принизити, затвердивши йому другий вирок саме в день Майдану. Хоча навіть Юра та адвокати почали казати, що якось дивно себе судді поводять і задають багато запитань, чого не було ні в суді першої інстанції, ні на розгляді апеляції по першій справі. Тоді я порадила, щоб вони навіть не сміли надіятись на щось обнадійливе. Єдине, що здивувало на цьому суді, до того ж приємно, це – особлива думка одного з суддів. Значить, ще є надія на цю судову систему в перспективі, на окремих суддів, які пам’ятають про присягу, про Конституцію, врешті-решт про право людини на справедливий суд».
За словами І.Луценко, задоволення апеляції жодним чином не вплинуло б на термін перебування Ю.Луценка в колонії, «але вона була важливою тому, що цей вирок був вироком всім справжнім міліціонерам. Це вирок не за халатність, а за сумлінну роботу тих тисяч чесних офіцерів, які по 20 років сумлінно виконують свою роботу по розкриттю злочинів, а їх можуть засудити, як це гірко не звучить, за недбалість. Кожний офіцер міліції тепер добре подумає про те, чи варто займатися своєю справою на совість, якщо ти можеш «попасти під роздачу» при переслідуванні свого керівника. Це прецедент».
«Луценко не про себе турбувався в цьому суді. Немає ні в кого сумніву, що він невинний ні по другій справі, ні по першій. Вироки - це лише помста і намагання ізолювати людей від харизматичного політика. Луценко захищав честь чесних офіцерів в цьому процесі, не думаючи про свою долю. Така він людина», - зазначила дружина екс-міністра.
