Народний депутат України Володимир Яворівський (фракція “Батьківщина”) визнає, що законопроект “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні”, автором якого він є разом з народними депутатами Марією Матіос (“УДАР”) та Іриною Фаріон (“Свобода”), викликав широке обговорення в суспільстві, але є і “багато перекручень” щодо його змісту.
Як передає кореспондент УНІАН, про це В.Яворівський сказав на прес-конференції.
За його словами, “ми не будемо квапитися, ми будемо якомога довше обговорювати цей законопроект, бо суспільство повинно звикнути”. В.Яворівський зазначив, що перед тим як внести на розгляд в першому читанні в сесійну залу даний законопроект необхідно, щоб він пройшов серйозне обговорення серед фахівців, в суспільстві. При цьому він зазначив, що опозиційний законопроект і мовний закон, який був запропонований Сергієм Ківаловим та Вадимом Колісніченком “є антагоністичними”.
На тему: Регіонал напише євродепутатам, що в Україні «фашизм гордо піднімає голову»
В.Яворівський наголошує, що на “є дуже багато сьогодні перекручень” щодо законопроекту “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні”. “Треба багато що розтлумачувати”, - зазначив він. За його словами, “зараз найбільше мусується питання, що, мовляв , коли ви захворіли прийшли до лікаря і якщо не знаєте української мови, то ніякий лікар вас лікувати не буде”.
“Це зовсім не так. В статті 30 законопроекту зазначається, що особа може звертатися по отримання медичної допомоги чи медичного обслуговування українською або іншою мовою, яку розуміє медичний працівник. А якщо це людина з Арабських Еміратів і їй стало погано і вона прийшла до лікаря, а лікар не знає мови пацієнта, то скажіть, будь ласка, як лікар може поставити діагноз? Адже лікар не розуміє, що йому цей хворий пояснює, адже він не може пояснити де болить, як болить”, - зазначив В.Яворівський.
Він наголосив, що відповідно до законопроекту, українською мовою повинен володіти кожен громадянин України, принаймні, при виконанні своїх службових обов'язків, а у випадку, якщо особа, яка звертається про отримання медичної допомоги чи медичного обслуговування, та медичний працівник не дійдуть згоди щодо мови надання медичної допомоги чи медичного обслуговування, то медичний працівник залучає перекладача і це зрозуміло, бо як вони можуть інакше спілкуватися?”
В.Яворівський сказав, що в такому випадку необхідний перекладач, а вартість його послуг відшкодовує особа, яка не достатньо володіє українською мовою. “Тут можна дискутувати, але говорити про те, що лікар не надасть допомоги, якщо людина не знає української мови, то це не так, бери перекладача і, будь ласка, оплачуй” - додав він.
Як повідомляв УНІАН, у січні 2013 року народні депутати В.Яворівський, М.Матіос та І.Фаріон зареєстрували у Верховній Раді законопроект “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні”.
Згідно з законопроектом, “будь-яка інша мова, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації та мов інших корінних народів України, для цілей цього закону є іноземною мовою”.
У законопроекті передбачено, що мовою національної меншини України є іноземна мова, яку громадяни України, що за своїм етнічним походженням не є українцями, історично та упродовж багатьох поколінь застосовували в Україні як свою материнську мову. Крім того, регіональною (міноритарною) мовою в Україні є мова, відмінна від української та яка традиційно застосовувалася в межах території України громадянами України, що становлять кількісно меншу групу, ніж решта населення України. Діалекти та говірки української мови, а також мови мігрантів не є регіональними (міноритарними) мовами.
В законопроекті передбачено обов’язкове вільне володіння українською мовою та підтвердження необхідного рівня володіння нею для того, щоб громадянин України обійняв посаду, зокрема, Президента України; депутатів всіх рівнів; члена Кабінету міністрів; Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; члена Вищої ради юстиції; члена Центральної виборчої комісії; суддів; державного службовця.
Зазначається, що рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови. Складання іспиту на рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, здійснюється в Центрі української мови.
Також передбачено складання іспиту на рівень володіння українською мовою, необхідний для набуття громадянства України.
Як йдеться в проекті закону, громадяни України, які за своїм етнічним походженням не є українцями і материнська мова яких є відмінною від української, мають право у документах, що посвідчують особу громадянина України, використовувати своє прізвище, ім’я та по батькові у фонетичному звучанні материнською мовою за допомогою літер української абетки із дотриманням вимог транслітерації.
Відповідно до законопроекту, мовою внутрішніх актів, що регулюють діяльність органів державної влади, органів влади АРК і органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної і комунальної форм власності, їхніх посадових і службових осіб та працівників є українська мова.
Також передбачено, що у місцевостях традиційного поселення осіб, що належать до національної меншини і чисельність яких становить не менше ніж 50% членів громади села, селища або міста районного значення, орган місцевого самоврядування застосовує поряд із українською мову національної меншини або регіональну (міноритарну) мову для складання нормативно-правових, нормативно-розпорядчих актів, внутрішніх актів, які регулюють їхню діяльність, для діловодства та документообігу.
Орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади ухвалює рішення про застосування поряд з українською мови національної меншини або регіональної (міноритарної) мови упродовж 30 днів від дати надходження відповідного подання громадського об’єднання, яке представляє інтереси національної меншини і місцезнаходженням якого є відповідне село, селище, місто районного значення.
Відповідно до законопроекту, держава забезпечує кожному громадянинові України право отримати освіту українською мовою у державних та комунальних дошкільних, загальних середніх та вищих навчальних закладах. Мовою дошкільної освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, загальної середньої освіти в усіх державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах є українська мова. У місцевостях традиційного поселення осіб, що належать до національної меншини і чисельність яких становить не менше ніж 50% громади села, селища або міста районного значення, мовою загальної середньої освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах може бути поряд з українською мовою також і відповідна мова національної меншини або відповідна регіональна (міноритарна) мова, яка запроваджується як мова дошкільної освіти на підставі подання громадського об’єднання, що представляє інтереси національної меншини і місцезнаходженням якого є відповідне село, селище, місто районного значення.
Мовою навчання в аспірантурі та докторантурі у державних та комунальних вищих навчальних закладах є українська. Дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня виконуються та їх захист здійснюється українською мовою. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження у державних наукових установах та державних наукових організаціях, а також у державних та комунальних вищих навчальних закладах виконуються українською мовою.
Крім того, відповідно до законопроекту, мовлення державних, комунальних та громадських телерадіоорганізацій здійснюється українською мовою.
Відмова у наданні українською мовою інформації про товари та послуги з боку суб'єктів господарювання усіх форм власності має наслідком накладення штрафу на службових осіб та працівників – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими засобами масової інформації – мають наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення порядку застосування української мови культурних та спортивних заходів – мають наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також передбачено внести зміни до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», передбачивши, що промовець, який не володіє державною мовою, може виступати іншою мовою, а переклад його виступу на українську мову, забезпечує Апарат Верховної Ради.
