Як повідомляє РІА «Новости», 12 березня 2008 року міжнародна організація "Репортери без кордонів" (Reporters Without Borders) під патронатом ЮНЕСКО, щоб привернути увагу громадськості до проблеми вільного доступу до всесвітньої мережі по всьому світу, провела День свободи слова в Інтернеті (Online Free Expression Day).
"Репортери без кордонів" - інтернаціональна недержавна організація із захисту прав людини, що охороняє свободу слова у всьому світі. Вона була заснована в Парижі (Франція) в 1985 році. Завдання організації - боротися проти цензури, за звільнення журналістів, які постраждали через свою професійну діяльність.
Щорічно організація публікує власний список "ворогів Інтернету" (Internet Enemies).
У найперший День свободи слова в Інтернеті 12 березня 2008 року "Репортери без кордонів" запрошували користувачів відвідати сайт організації, щоб висловити протест проти цензури, якою зловживають деякі уряди, і зажадати більших прав для користувачів Інтернету.
"Репортери без кордонів" закликали взяти участь в акції в дев'яти країнах, які, на думку організації, "представляють найбільшу небезпеку для мережі". Впродовж 24 годин, з 11-ї години за паризьким часом 12 березня до 11-ї години 13 березня, користувачі Інтернету взяли участь в "кібердемонстраціях", які відбулися в Бірмі, Китаї, КНДР, на Кубі, в Єгипті, Ерітреї, Тунісі, Туркменістані та В'єтнамі.
Впродовж доби користувачі могли створювати аватари для блогів, вибирати повідомлення для своїх банерів. Також було опубліковано черговий список "ворогів Інтернету".
У 2008 році до списку держав - "ворогів Інтернету" було занесено 15 країн. Серед них - Білорусь, Туркменістан, Узбекистан, М’янма, Китай, Куба, Єгипет, Ефіопія, КНДР, Саудівська Аравія, Сирія, Туніс, В'єтнам і Зімбабве.
Також було оголошено, що ще 11 держав перебувають під спостереженням "Репортерів без кордонів". Ці країни не відправляють у в'язницю блогерів і активно не цензурують Інтернет. Проте, на думку організації, вони активно намагаються обмежувати свободу слова у всесвітній мережі. До цього списку увійшли Таджикистан, Бахрейн, Ерітрея, Гамбія, Йорданія, Лівія, Малайзія, Шрі-Ланка, Таїланд, ОАЕ і Ємен.
У доповіді, опублікованій в рамках Дня свободи слова в Інтернеті в 2012 році, організація "Репортери без кордонів" "ворогами Інтернету" назвала 12 країн, які у різний спосіб обмежують доступ своїх громадян до інформації у "всесвітній павутині". До списку потрапили Білорусь, Бахрейн, М’янма, Китай, Куба, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменістан, Узбекистан і В'єтнам.
У доповіді стверджується, що Китай посилив тиск на приватні Інтернет-компанії з метою примусити їх тісніше співробітничати з урядом. Водночас в Ірані та В'єтнамі прокотилася хвиля арештів Інтернет-користувачів, публікації яких викликають побоювання у влади цих країн.
На думку авторів доповіді, жорсткі дії щодо свободи в Інтернеті з боку влади Сирії, де вже два роки триває конфлікт між владою і озброєною опозицією, навпаки, сприяють активізації користувачів глобальної мережі.
Крім рейтингу "ворогів Інтернету", правозахисники також склали список "країн, які перебувають під наглядом". До списку потрапили Австралія, Єгипет, Ерітрея, Франція, Південна Корея, Шрі-Ланка та інші. Новими країнами, що потрапили до списку в 2012 році, стали Індія і Казахстан.
До цього ж списку з 2010 року входить Росія. Укладачі списку відзначили, що в Росії широкого поширення набули кібератаки, спрямовані проти ряду Інтернет-ресурсів. Також "Репортери без кордонів" звернули увагу на серію арештів російських блогерів і користувачів "усесвітньої павутини". Затримання, на думку правозахисників, проводилися з метою не допустити обговорення тем, присвячених політичній ситуації.
За підсумками 2012 року, Росія посіла 148-е місця у щорічному рейтингу свободи преси міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів". Організація відзначила, що в 2012 році в Росії відбулися акції протесту безпрецедентного масштабу, а громадянське суспільство ще ніколи раніше не було настільки активне, проте влада відреагувала на це цілою низкою каральних заходів: введенням кримінального переслідування за наклеп, посиленням контролю за Інтернетом і забороною на фінансування правозахисних організацій з-за кордону.
Про актуальність Дня свободи слова в Інтернеті свідчать демонстрації проти закону АСТА (Anti-Counterfeiting Trade Agreement), який передбачає посилення спостереження за дотриманням авторського права в Інтернеті та на ринку інформаційних технологій. Наприкінці січня 2012 року угоду підписали 22 європейські держави. Супротивники ухвалення ACTA, до яких входять також багато європейських експертів, юристи, журналісти і політики, вважають, що програма таїть в собі великі небезпеки для майбутнього Інтернету, свободи слова і прав людини. У ній містяться дуже розмиті вимоги, які можуть при бажанні використовуватися для посилення контролю за суспільством в Інтернеті. Причому у разі ухвалення АСТА для відстеження того, які сайти відвідувала та чи інша людина, що вона там викачувала, не буде потрібний дозвіл ані суду, ані прокурора. Крім того, ACTA дозволила б митникам здійснювати догляд ноутбуків, плеєрів і телефонів на предмет нелегального контента. Багато в чому завдяки численним протестам як звичайних користувачів Інтернету, так і експертів, 4 липня 2012 року Європарламент відмовився від Міжнародної угоди щодо боротьби із контрафактною продукцією ACTA.
