В інтерв'ю газеті "Сегодня" колишня полонянка зізналася, що стала виглядати на десять років старшою.
"У полоні до мене ставилися як до речі. Всю зиму я провела в кімнаті без вікна, куди залітав сніг, і стіни покривалися інієм. А у мене були проблеми з нирками, та й такий стрес пережити... Хочу пройти медобстеження. На вигляд я стала старшою років на десять. На таке могла б піти хоч одна жінка, щоб заробити грошей? Це моя відповідь тим, хто вважає, що ніякого полону не було", - говорить журналістка.
За її словами, спочатку до неї ставилися краще, ніж до інших полонених.
"Приміром, на свої копійчані заробітки охоронці купували мені яблука. Або їм давали два шматки курки, а вони віддавали їх мені. Хоча самі залишалися голодними. Але потім вони відчули, що володіють становищем, а я всього лише жертва, і ставлення погіршилося. У мене могли запустити залізним тазом, який в декількох сантиметрах пролітав від моєї голови, або побити шлангом. Мені показували водія, з яким я їхала, коли нас схопили. На ньому не було живого місця. Казали, що й зі мною таке ж зроблять" , - сказала А. Кочнєва.
Вона також розповіла про те, як їй вдалося втекти. "Охоронці просто заснули, а моя кімната зачинялася на звичайну клямку. Ось і втекла. Напевно, вони вирішили, що достатньо мене залякали тим, що на кожному кроці у них блокпости і взагалі на вулиці застрелять, не розбираючись, хто я. Мене дійсно б побили до смерті, якби піймали. Але я їх «зробила»! Мені довелося йти по мінному полю. Це диво, що я залишилася живою!", - зазначила журналістка.
"Можна було нарватися на людей, які б видали мене повстанцям, за кожним кущем міг бути блокпост. Територія, якою я йшла, практично вся контролюється бандитами. Там є лише одне селище, якому вдається тримати оборону... Я йшла і молилася, щоб мене Бог вивів на нормальних людей. І перший-ліпший чоловік мені допоміг. Мене передали армії. А потім, щоб доставити в посольство, організували цілу спецоперацію - кілька авто роз'їхалися в різних напрямках, щоб бандити не зрозуміли, в якій машині перебуваю я", - додала Кочнєва.
Зараз, за її словами, на неї ведеться полювання. "Для бандитів тепер вбити мене, помститися за мою втечу - справа честі. Зараз на мене ведеться полювання. Моє життя коштує дві копійки, і вони не зупиняться ні перед чим", - вважає колишня полонянка.