ЦВК розставила всі крапки над «і» у справі Сергія Ківалова, йдеться в коментарі прес-служби екс-голови Центрвиборчкому.
Прес-служба Ківалова в коментарі, переданому УНІАН, нагадує, що 15 листопада, на засіданні Центральної виборчої комісії, Ківалова нагородили почесною грамотою і ювілейною медаллю Центрвиборчкому.
Почесні знаки були вручені за «добросовісне виконання службових обов`язків, забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, розвиток демократичних основ виборчого процесу». Грамоту підписав чинний глава ЦВК Володимир Шаповал.
Сам Сергій Ківалов назвав вручення почесних знаків «логічним завершенням тих процесів, які почалися в 2004 році».
«Як пам`ятають всі, тоді проти мене було розв`язано справжнє цькування, - заявив Ківалов. - Насправді ж, мене намагалися звинуватити в тому, що я чесно і сумлінно виконував обов`язки» голови ЦВК. У числі цих обов`язків Кивалов згадав такі: «збирав і вів засідання Комісії, скріпляв своїм підписом всі акти, ухвалені ЦВК».
«А у момент гострого політичного протистояння не сховався за бюрократичні формальності, а провів засідання комісії і до кінця виконав те що від ЦВК вимагав закон, - додав власник почесної грамоти. - Нагадаю, що на день історичного засідання ЦВК, 24 листопада 2004 року, не існувало жодного судового рішення, що забороняє ЦВК встановлювати результати виборів. Проте діяв Закон про вибори, що зобов`язує ЦВК, а значить і кожного з її членів, це зробити. І саме протокол цього засідання ЦВК за моїм підписом ліг в основу юридичної суперечки, яку було розв’язано у Верховному Суді України».
Ківалов додав, що «не будь того засідання, не будь цього протоколу – не було б цивілізованої судової суперечки і рішення Верховного Суду. Не було б правового шляху виходу з гострої кризи, що охопила країну. Я боюся навіть припустити, що б тоді було. Якби я 24 листопада не вийшов на роботу, якби я відмовився проводити засідання ЦВК, якби я шукав приводу для затягування офіційного встановлення результатів виборів – держава виявилася би увергнутою в пучину цивільного конфлікту», - резюмував колишній голова ЦВК.
Сутність звинувачень, які в 2004-му році стали причиною рішення Верховної Ради про усунення Ківалова з посади, він прокоментував так: «Мене, по суті, звинуватили в тому, що я підписував службові документи, користувався комп`ютером і локальною інформаційною мережею.
Це все одно, що звинуватити державного службовця в користуванні мобільним телефоном. Але якщо таке звинувачення люди просто підняли б на сміх, то звинуваченню, висунутому проти мене, – багато хто тоді повірив. Адже що таке мобільний телефон, відомо кожному, а про обов`язки і можливості, якими володіє Голова ЦВК, знає лише порівняно вузький круг осіб».
«Тоді жодна людина не подякувала мені за це. Навпаки, мене переслідували. Хоча озвучені відносно мене звинувачення звучали сміхотворно, - додав Ківалов. - Як видимо, з часом, саме вони сказали своє слово, і сьогодні, через три роки після тих подій, воно виявилося чесним. Як йдеться в моєму улюбленому прислів`ї: час – кращий лікар».
Усі фото Української правди
