Таку думку озвучив лідер руху "Третя українська республіка" Юрій Луценко на прес-конференції у Тернополі, якого цитує його прес-служба.
Луценко виключив можливість застосування сили, однак перелічив ті проблемні моменти у двосторонніх стосунках, на які українська влада не дала суспільству відповіді, повідомляє Українська Правда.
"Найперше - Росія може застосувати конфесійну зброю - православну церкву московського патріархату. Але через велику заполітизованість вона не зможе спричинити значних заворушень. Однак мати на увазі таку проблему треба", - зазначив він.
"Друга зброя - сепаратизм. Очевидно, що носії сепаратистських тенденцій в Україні існують. Але цієї теми я би не боявся, бо навіть у той час, коли представником влади був не виходець з Донецького регіону, держава давала раду різноманітним рухам у Криму, Севастополі, на Донбасі та в так званій Новоросії", - заявив він.
"Третя зброя Кремля - торговельні війни. Це - серйозний інструмент, який позбавляє роботи тисячі українців. Мало того, такі війни супроводжуються імперською пропагандою на телебаченні, яка у кращих традиціях Геббельса переконує в тому, що, приміром, 5 тисяч закритих робочих місць у Вінниці є виною Європи", - перелічує Луценко.
На тему: Яценюк каже, що Росія "замість батога витягнула пряник"
Четверта загроза, на думку політика, це газ.
"Вона справді серйозна, але не така вже й велика. Українські сховища газу практично заповнені, а самі ми видобуваємо стільки газу, скільки його потребує населення. Ще близько 5 мільярдів кубів газу неросійського походження можна отримати з Європи через Словаччину. Цих трьох джерел цілком достатньо, аби з оптимізмом дивитися на перебіг імовірного застосування газових аргументів нашим сусідом", - запевнив він.
"П’ята загроза є найбільш серйозною, обговорювати її треба і всередині України, і з нашими європейськими партнерами. Йдеться про застосування фінансового важеля проти України з боку Кремля", - вважає Луценко.
"Не секрет, що Україна перебуває у вкрай складному фінансовому становищі. Касовий розрив останнього місяця (йдеться про різницю грошей, які треба видати, і які є на рахунку) досяг 18 мільярдів гривень. У такій ситуації можна включити друкарський верстат, що є дуже небезпечним. Однак про таку ситуацію треба відверто говорити з нашими європейськими партнерами, домовляючись про реструктуризацію наших боргів", - підсумував він.
