Боррель і Варгеї наполегливо закликають Україну продовжувати зусилля зі зміцнення верховенства права / фото УНІАН

В Європейському Союзі заявили про недоліки у законі про повернення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Як повідомляє Європейська служба зовнішніх зв'язків, віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель і комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства і розширення Олівер Варгеї обговорили з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем реалізацію порядку денного реформ в Україні.

Читайте такожУ ВР розробили законопроект щодо перевірки декларацій суддів: нардеп розповіла деталі

Відео дня

Зокрема, Боррель і Варгеї наполегливо закликають Україну продовжувати зусилля зі зміцнення верховенства права і боротьби з корупцією, хоча визнають прогрес України на шляху реформ, здобутий незважаючи на дестабілізаційні дії Росії і війну на Донбасі, а також незважаючи на виклики, пов'язані з пандемією коронавірусу.

Вони підкреслили, що стійка реформа судової системи залишається життєво важливим компонентом цих зусиль.

При цьому, Боррель підкреслив важливість відновлення кримінальної відповідальності за брехню у деклараціях, нагадуючи про потребу вирішення питань, пов'язаних з нещодавнім рішенням Конституційного суду України.

"Він відзначив, що нещодавно проголосований закон щодо декларування активів (навіть якщо є кроком у правильному напрямку у відповідь на рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року), має декілька недоліків і не створює необхідного засобу для стримування і попередження корупції", - наголошується у заяві.

При цьому Євросоюз готовий допомогти Україні у цьому процесі.

Читайте такожРазумков підписав закон про відновлення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації

Конституційна криза в Україні: з чого вона почалася

  • 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала відповідальність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
  • 4 грудня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№4460-д).
  • Законом Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 366-2 "Декларування недостовірної інформації". Статтею встановлюється, що умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
  • Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо вони відрізняються від достовірних на суму понад 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
  • Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3 "Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування". Згідно з її положеннями, умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом "Про запобігання корупції", - карається штрафом від 2 тис. 500 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 тис. 500 до 51 тис. грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
  • У Кримінальному процесуальному кодексі України, зокрема, встановлюється, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених двома цими статтями.
  • Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених цими статями, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.
  • Законом вносять зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до закону "Про запобігання корупції".
  • Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.