Членів ПВК "Вагнер" могли затримати за вказівкою Олександра Лукашенка, повідомила глава ТСК / фото Reuters

ТСК щодо "вагнерівців" у своєму проміжному висновку зазначає, що бойовиків могли затримати за вказівкою самозваного президента Білорусі Олександра Лукашенка, оскільки в той час в Білорусі напередодні президентських виборів відбувалися посилені контррозвідувальні заходи.

Як передає кореспондент УНІАН, проміжний звіт ТСК озвучила сьогодні голова Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин зриву спецоперації по затримці "вагнерівців" Мар’яна Безугла.

В ньому зокрема йдеться про те, що п’ятий президент України Петро Порошенко не міг санкціонувати проведення цієї операції, оскільки плани з її втілення з’явилися лише влітку 2020 року, коли Порошенко вже не був президентом. "ТСК встановила, що (спецоперація – УНІАН) розпочалася в кінці червня 2020 року, а отже підлягає спростуванню інформація про її багаторічне планування", – сказала Безугла.

Вона зазначила, що комісія не встановила причетності будь-якої посадової особи з українського боку до відтермінування або скасування цієї спецоперації.

"ТСК також не знайшла підтвердження, що президент України давав особисті розпорядження відтермінувати спецоперацію", – підкреслила голова ТСК.

Читайте такожГромадськість може ніколи не дізнатися, хто покаравши скасувати операцію із захоплення вагнерівців - голова ТСКТакож у висновку йдеться, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак також не міг якимось чином вплинути на розвиток подій, оскільки він не має повноважень давати розпорядження керівнику Головного управління розвідки Міністерства оборони щодо відтермінування будь-якого розвідувального заходу.

Окрім того, комісія заявляє, що тодішній міністр оборони Андрій Таран також не міг розпорядитися про це, оскільки він має повноваження лише щодо додаткового залучення збройних сил до спецоперації.

Говорячи про питання можливого витоку інформації про цю спецоперацію і, як наслідок, її зриву, комісія припускає, що в Росії та Білорусі могли знати про певні процеси з підготовки цієї спецоперації.

Разом з тим ТСК не знайшла доказів стосовно того, що відбувся витік інформації про спецоперацію з українського боку як на підготовчій її фазі, так і на стадії реалізації – жоден із заслуханих на комісії посадовців не сказав про це.

Також Безугла розповіла, що ТСК не вдалося встановити, чи координувалися між собою спецслужби Росії і Білорусі в питанні викриття української спецоперації по "вагнерівцях", чи діяли окремо одна від одної.

Водночас комісія вважає, що наказ затримати "вагнерівців" на території Білорусі був відданий Лукашенком. "Враховуючи тривалий термін перебування найманців на території Білорусі, встановлені особливості білоруських спецслужб, публічні заяви Лукашенка, ТСК вважає, що затримання 33 найманців було очікуваним наслідком роботи білоруської спецслужби в умовах посиленого контррозвідувального режиму напередодні президентських виборів у цій країні", – зазначила Безугла.

Окрім того, вона заявила, що комісія встановила, що розмова президента України Володимира Зеленського з Лукашенком відбулася вже після затримання "вагнерівців" білоруськими спецслужбами, а саме 5 серпня 2020 року.

Безугла відмовилася відповідати на будь-які запитання журналістів.

Нагадаємо, 3 жовтня на брифінгу в Трускавці президент Володимир Зеленський заявив, що говорив про "вагнерівців" з Олександром Лукашенком ще до їх затримання.

"Моє обговорення питання "вагнерівців" було з паном Лукашенком – це правда, телефоном", – сказав Зеленський.

Глава держави розповів, що Лукашенко пообіцяв йому вивчити це питання і сказав, що вони "зроблять все можливе".

"І після цього все", – додав Зеленський.

Затримання "вагнерівців" – довідка УНІАН

29 липня 2020 року в Білорусі затримали бойовиків з ПВК "Вагнера", 32 – під Мінськом, ще одного – на півдні країни. Серед них були і ті, хто воювали проти України на Донбасі.

Тоді правоохоронці Білорусі повідомили, що до них надійшла інформація про прибуття понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії. Білорусь тоді звернулася до української влади з проханням перевірити причетність затриманих до скоєння злочинів в Україні.

11 серпня офіс генпрокурора України направив до Генпрокуратури Білорусі запити про видачу 28 бойовиків. Всі 28 осіб, серед яких 9 громадян України, підозрюються в участі в терористичній організації.

14 серпня Білорусь видала 32 затриманих "вагнерівців" Росії.

18 серпня головний редактор видання "Цензор" Бутусов з посиланням на власні джерела повідомив, що ситуація з появою в Білорусі бойовиків ПВК "Вагнера" була нібито частиною секретної операції СБУ і ГУР Міноборони України з їх затримання, яка зірвалася через витік інформації з Офісу президента.

Своєю чергою в ОП, Службі зовнішньої розвідки і СБУ спростували цю інформацію.

15 вересня генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що правоохоронці розслідують три провадження щодо ситуації з "вагнерівцями".

19 травня 2021 року Верховна Рада створила ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, становити загрозу національній безпеці України.

10 вересня голова ТСК Безугла заявила, що комісія не знайшла доказів зриву спецоперації з вини українських спецслужб або керівництва держави. Також вона наголосила, що рішення про скасування спецоперації в Україні ніхто не приймав. Натомість було прийнято рішення її відтермінування.