Після провалу "бліцкригу" війна перейшла в позиційну боротьбу. Зараз, в принципі, обидві сторони зацікавлені в перепочинку, тобто, "перемир'ї".
Путін, Шойгу і Герасимов недооцінили потенціал опору ЗСУ і українського народу в цілому: війська розтягнуті, зазнали серйозних втрат, що істотно перевищують заплановані. Зберігати інформаційний вакуум в Росії стає складніше з кожним днем. Готувати суспільну свідомість до реальних втрат ніхто не поспішав. Але інформація про реальні багатотисячні втрати все одно стає поступово все більш доступною.
Путін і його оточення потрапили в пастку США
Путін і його оточення не можуть не розуміти, що вони потрапили в пастку свого головного геополітичного противника - США, якому вигідне затягування конфлікту і планомірне збільшення санкційного тиску на РФ. Це відкидає Росію в технологічному плані все далі та позбавляє перспектив не те, що розвитку, але навіть відновлення. В першу чергу, у військовій сфері. Розстріляти всі "Калібри" і "Кинджали" в Україні можна, а от зробити нові без іноземних комплектуючих - ні.
Імпортозаміщення, яке в цілому з тріском провалилося через немислиму корупцію, також вимагає багато часу.
До того ж ЄС, як головний ринок збуту енергоресурсів РФ, вже робить кроки щодо скорочення своєї залежності від Кремля. Чим раніше вийде зупинити повномасштабні військові дії, тим більшу частину ринку можна зберегти в перспективі. І частка російського газу буде компенсуватися, в основному, американським. Тобто, заробляти будуть компанії головного противника - США. А Штати продовжують збільшувати і свою військову присутність в ЄС, і, як наслідок, угруповання біля російських кордонів. Чим довше йтимуть активні бойові дії, тим більше буде рости ця присутність.
Китай не зможе повністю абсорбувати весь обсяг нафти і газу, що продається в ЄС. Навіть якщо Кремль запропонує дуже хороший дисконт.
Чим більше буде відомо про злочини окупаційних військ проти людяності в Маріуполі, Чернігові, Харкові, Охтирці, Бучі, Ірпені та інших українських містах, тим більше приватного іноземного бізнесу піде з Росії. Тому як репутаційні втрати для мультинаціональних корпорацій можуть бути набагато більшими, ніж фінансові від втрати російського ринку. У цьому плані вкрай важливі успішні кейси з обструкцією західних компаній, які не бажають залишати Росію і продовжують спонсорувати державу-терориста.
Перемир'я можливе в найближчий місяць-два
Ще один аргумент, чому перемир'я можливе в найближчий місяць-два. У 2014-му, у найбільш благополучний момент для розгрому ЗСУ, Путін зупинив наступ. Загроза повномасштабних санкцій після збитого малазійського Боїнга МН-17 подіяла.
Для зупинки війни також вкрай важливо зробити можливі витрати вищими за можливі виграші. А для цього санкцій від Заходу недостатньо.
Неліквідною війна для можливих нових полчищ окупантів може стати тільки через надвисокі ризики померти за можливість помародерити й заробити. А роз'ясненням цього питання вже понад місяць успішно займається ВСУ.
За моїми попередніми оцінками, для керівництва РФ "больовий поріг" втрат у живій силі знаходиться в районі 25-30 тисяч. Баби швидко стільки не понароджують. А ліквідні резерви закінчуються.
Максим Ялі, кандидат політичних наук, магістр зовнішньої політики, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету, член-кореспондент Академії політичних наук України
